Розділ 70. ЯРА/КІР. Мій дім там, де ми вдвох.

ЯРА

Сьогодні я точно зрозуміла, що раніше не жила, а просто існувала. Я пливла за течією, жила з натхнення і просто брала все таким, яке воно є, навіть не думаючи, що я реально можу на щось вплинути.

Щоб жити, реально почати жити, а не існувати, мені знадобилося всього три речі...

Перша — неймовірна удача. Саме вона допомогла мені потрапити в потрібне місце в потрібний час і познайомитися з Кіром, а також — зацікавити його.

Друга — сміливість. Готовність прийняти і здійснити свої рішення. Потрібно бути дійсно сміливою людиною, щоб йти вперед, щоб взагалі рухатися, а не топтатися на одному місці. Безстрашність, яка допомагає зважитися на щось нове. Вона допомогла мені зважитися стати тою, ким я і є зараз.

Третя — рішучість. Твердість у вчинках, відсутність сумнівів і абсолютна ідеологічна непохитність. Найголовніший пункт — це саме рішучість... Як би складно мені не було, я буду непохитна у своїй ідеології. Людина — сама собі бог. Саме людина вирішує все.

І всі ці три речі подарувала мені всього одна людина. Людина, яка по суті тепер і є моїм життям. Людина, заради якої я готова абсолютно на все.

***

КІР

— Яро... — я посміхнувся і легенько потряс сплячу дівчину за плече. — Прокидайся.

— Ммм... — вона кумедно насупилася і спробувала відвернутися від мене.

— Ми вже знижуємося, — продовжував говорити я трохи тихіше, а моя рука тим часом перейшла з плеча на ніжну шкіру шиї Яри.

Яра шумно видихнула і розплющила очі. Потім вона пару разів моргнула і одразу помітила, що я дивлюся на неї.

— Прилетіли? — запитала Яра крізь солодке позіхання, яке вона спробувала невдало придушити.

— Так, вже сідаємо, — я кивнув.

— Нарешті, — вона переплела свої пальці з моїми. — Я хочу додому.

— Хіба ми не з твого дому поїхали пару годин тому? — злегка здивовано запитав я.

— Мій дім там де ти, — вона злегка посміхнулася мені. — Там де я і ти — удвох.

Літак раптово трухануло і я рефлекторно злегка стиснув пальці Яри в своїх руках.

— Тобто, номер готелю в якому ми жили, твій дім? — я подивився їй в очі.

— Так, — вона кивнула і посміхнулася тепло і якось... щасливо?

Стюардеса почала говорити, що ми знижуємося, але вуха Яри, схоже, заклало і вона раз у раз ковтала слину, щоб хоч трохи знизити тиск.

Я зауважив, що їй не дуже комфортно і погладив її по руці.

Вона прикрила очі і продовжила ковтальні рухи аж до самого приземлення.

Після приземлення вона полегшено зітхнула і посміхнулася.

Ми нарешті повернулися.

Додому. Мій дім... Так, мій дім теж тільки поруч з тобою.

***

ЯРА

— ... Блін, ви там що сексом займалися? — скривившись запитав Жан, який підійшов до надто вже щасливих на вигляд нас.

— Привіт, Жане, — дружелюбно привіталася я. — А ти що, нас зустрічаєш?

— Ні блін! Просто у мене хобі таке — в аеропорт на обід залітати! — іронічно відповів низькорослий блондин своїм грубим низьким голосом. — Поїхали швидше.

***

КІР

Дорога додому займала майже годину.

Морально виснажена Яра заснула на моєму плечі ще в перші п'ять хвилин поїздки.

Жан, який помітив, що вона заснула, вирішив поговорити зі мною.

— Радий, що у вас все добре, — неголосно сказав мій перший учень. — Я чесно кажучи трохи переживав.

— Теж прив'язався до неї? — розуміюче уточнив я.

— Все ж вона і моя учениця! — впевнено сказав малий.

— Це правда, — погодився я, трохи посміхнувшись. — Дякую тобі за це, Жане.

Блондин різко відвернувся, щоб я не бачив його почервонілого обличчя....

***

ЖАН

М'який і добрий Кір — щось зовсім неймовірне.

До цього ось так просто не звикнеш. Це Яра змінила його.

Хто ж ця Яра насправді?... Як вона змогла пробити броню Кіра за такий короткий термін? Ким треба бути, щоб зацікавити таку людину, як Кір?

Я впевнений, що ця Яра щось приховує. І я повинен з'ясувати, що саме. Раніше я не збирався лізти в це, адже думав, що Яра — просто піддослідний щурик для нього. Але тепер я ясно бачу, що все зовсім не так, як я собі напредставляв раніше. Яра — занадто важлива фігура, щоб її ігнорувати.

Я не хочу, щоб вона нашкодила Кіру. Я не дозволю їй. Я обіграю її на перших же відбіркових і тоді... Тоді Кір розчарується в ній. Йому доведеться кинути її. Так, я не залишу йому вибору. Я не залишу вибору їм обом.

— Буди свою сплячу красуню. Через п'ять хвилин будемо вдома.

***