Мій демонічний бос

Глава 15.1

Глава 15

Коли я йшла до потрібної аудиторії коридорами, вони вже майже спорожніли. А я навіть не помітила, чи давно продзвенів дзвінок. Занадто зайнята була розбірками з Астартом. Згадавши слова Олети про те, що викладач «Світового права» – рідкісний зануда і не любить тих, хто запізнився, невпевнено торкнулася ручки дверей. Потім все ж натиснула її і увійшла. Студенти вже всі сиділи по місцях. Я навіть знайшла поглядом Олету з Кореном, які влаштувалися поруч на четвертому рядку. Але щоб приєднатися до друзів, спочатку потрібно було пройти повз вогнедишного дракона. А точніше, викладача з «Світового права».

Він виявився вампіром, і це трохи підбадьорило. Згадала Хайдена – цілком цивілізованого і доброзичливого, і навіть страху не відчувала. Пан Солдер, що продовжував вести лекцію, якщо й помітив мене, то ніяк цього не проявив. Я вирішила, що спробую тихесенько пробратися до вільного місця, і бочком, вздовж стінки, стала здійснювати цей маневр. Раптом почувся гучний і глузливий голос вампіра:

– А ви впевнені, що потрапили за адресою?

– Вибачте, – шумно видихнула я, зупиняючись і винувато дивлячись на викладача. – Я трохи запізнилася. Можна сісти?

– Для початку, юна леді, будьте ласкаві повідомити ваше ім’я, – холодно кинув пан Солдер і відкрив маленький чорний блокнот.

Студенти при вигляді цього начебто нешкідливого предмета чомусь шумно видихнули. Ні жива ні мертва я пробелькотіла:

– Ірина Бардова.

– Чудово, – сказав він, записуючи щось у блокноті.

– Я можу пояснити... Мене куратор затримала... – вирішила я виправдатися, але мене перервали роздратованим помахом величезної руки.

– Мене не цікавить, з якої причини це сталося. Важливий лише факт. Ви запізнилися на мою лекцію і зараз витрачаєте той дорогоцінний час, який ваші колеги могли б використати для отримання знань. А тепер сідайте.

М-да, виявляється, не тільки перевертнів не можна судити по одному їх представнику. Цей вампір і справді рідкісний зануда! Підібгавши губи, я в повній тиші пройшла на четвертий ряд і плюхнувся поруч з Олетою. Подруга одразу ж написала в своєму блокноті:

«Тебе занесли в чорний список».

Геть спантеличена, я дістала свої власні письмові приналежності і написала відповідь:

«В якому сенсі?»

«Ну, вампирюга нам вже на першій своїй лекції показав цей свій блокнотик. Попередив, що тим, чиє ім’я в ньому опиниться, варто забути про успішну здачу іспитів у нього. Принаймні, до десятого разу точно».

– Дідько! – висловилася я вголос, за що отримала нищівний погляд викладача.

– Студентко Бардова, якщо ви й надалі маєте намір зривати мою лекцію, я вас не затримую.

– Вибачте, – знітилася я і тепер в повному мовчанні дивилася на блокнот, що лежав переді мною.

Як все кепсько! Паршивий початок дня і не менш паршиве продовження. Лекцію слухати взагалі не хотілося. Сам викладач викликав у мене тепер глибоку неприязнь, що перенеслося і на його предмет. Хоч я і розуміла, що це неправильно.

На довершення всього, розповідав вампір так монотонно, що більше хотілося спати, ніж вникати у сенс. Помітила, що багато студентів ледве стримують зівки, прикриваючись долонями. Схоже, не тільки я не в захваті від пана Солдера.

З почуття якогось дитячого протесту я витягла з пояса підручник по демонології – ще одному предмету, який мала відвідати сьогодні, і стала читати. Навіть захопилася незабаром. У книзі розповідалася історія появи демонів, їх звичаї, особливості та інше. Так з’ясувалося, що у демонів теж існує кілька версій походження життя. Більшість вважає, що всі раси з’явилися через вибух світової матерії. Як і первинні світи. А ще було цікаво дізнатися, що вищих демонів прийнято називати лише по іменам. Прізвищ у них не було. У кожного архидемона своє унікальне ім’я, яке притаманне тільки йому. На відміну від них, у звичайних демонів є ще родові імена. Під цим поняттям тут розумілося прізвище. Так ось чому всі зверталися до Зепара й Астарта просто по іменам, а у пані Дуальн, приміром, є й прізвище.

Моє занурення в книгу перервало нове послання від Олети. Поглянувши у присунутий до мене блокнот, я прочитала:

«Леді Тайгрін сильно сварила?»

«Я б навіть зраділа лише її лайці», – відписалася я на тому ж аркуші.

«А що трапилося?»

«Вона зв’язалася з босом. По місцевому відеозв’язку».

«З Астартом?! – Олета подивилася на мене розширеними від жаху очима. – І що далі було?»

«Краще не питай, – зітхнула я. – Думаю, якщо б він не по відеозв’язку зі мною спілкувався, від мене б навіть попелу не залишилось».

«Який жах!»

«І не кажи...»

– Студентки на четвертому рядку, – почувся роздратований голос вампіра. – Що такого цікавого ви обговорюєте? Не поділитеся? Сподіваюся, це тема лекції «Шлюбні відносини різних світів» вас так надихнула?

Ми обидві відразу завмерли, переляканими очима дивлячись на викладача. Я з жахом розуміла, що третє попередження за лекцію – це смертний вирок для мене. Тепер я не те, що з десятого... з сотого разу не здам клятий предмет! І тут у справу наважилася втрутитися нахабна відьмочка, що до цього незворушно відпочівала за нас обох.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше