Мій друг Спіріт

19. В пам'ять

 

* * * *

 

- Кеті!

Дівчина підійшла до Даллена. Вона була одягнена в червоно-білу картату сорочку та бриджі, з довгим диким волоссям та з освітленою сонцем посмішкою.

- Ти жива! – вигукнув хлопець, і дуже міцно її обійняв. – Ти маєш дещо знати: я тебе дуже кохаю!

- Я тебе також кохаю! – відповіла Кеті.

- Вибач мені за те що я був таким ідіотом!

- Не хвилюйся, я тебе вже давно вибачила!

Даллен сидів на березі моря, милуючись заходом сонця. І раптово появилася Кеті! Поки вони обіймалися, почули дикі іржання і повернули голови. Це був Спіріт. Кінь радісно встав дибки, і дико іржав. Хлопець наблизився до коня і погладив його, досі не вірячи своїм очам. Тимчасом, Кеті осідлала Спіріта, допомагаючи Даллену піднятися в сідло, ззаду неї. Дівчина поцокала язиком, Спіріт підкорився хазяйці й поскакав лісами та полями. 

- Тобі весело? – запитала вона.

- Разом з тобою мені завжди весело, - ласкаво відповів хлопець.

І тут, несподівано в повітрі промайнула стріла, пронизавши бік живота Спіріта. Кінь впав, і Кеті відразу обійняла його за шию у відчаї. Проте, її настиг фатальним кінець: друга стріла влучила дівчині прямо в серце. Даллен тримав її тіло, ридаючи. Кеті стікала кров’ю і відкинула голову назад, віддавши останній подих. Вона ще мала напіввідкриті віки, а з її рота стікав тонкий потік крові.

- НІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ! – заволав Даллен.

Хлопець проснувся в криках. Він увесь спітнів, і побачивши що знаходиться у своєму ліжку та залитий нічним сяйвом місяць через вікно хати, зрозумів що це був лише кошмарний сон. Даллен досі не міг повірити в те що Кеті загинула, як же його мучила совість. Йому часто снилися кошмари, і він ходив дуже засмученим. Він порвав стосунки з Кароліною, і відсторонився від усіх з того трагічного дня. Щоденно сидячи нахмурено на уроках, не слухав нікого і нічого, думаючи тільки про Кеті. Коли хоча б хтось заговорював про Кеті, хлопець відразу почав конвульсивно ридати, просто не міг стриматися. На цілий світ повідомили про трагічну загибель Кеті та Спіріта, і багато хто виражав свої співчуття. Кеті також була відома тим що танцювала в різних танцювальних шоу, разом з Далленом та Кароліною.

Зараз була третя година ночі, і хлопець не зміг заново заснути. Після загибелі дівчини, він переїхав у її кімнату. Переглядаючи кожну її фотографію, він ридав наче маленький хлопчик. Усі фото Кеті він складав в один альбом, тільки для нього. Ті фото, на яких він був разом з нею, хлопець плекав як найдорожчий скарб. Якби Даллен люб’язно ставився до Кеті та перестав би зустрічатися з Кароліною, все могло б вийти по-інакшому. Тоді Кеті не була б розчарованою і не здалася б. Пан Тейкер і Трейс були в депресії, вони оплакували те що втратили. Їхнє життя теж перетворилося в один єдиний колір – чорний, і вони перестали вважати що існує світло в кінці тунелю. Пан Тейкер робив всі обов’язки за Кеті, монотонно. Трейс став замкненим в собі, і ніколи більше не посміхався.

Тимчасом, Даллен знайшов Щоденник Кеті, і почав читати його, жалкуючи що він поводився так погано з нею. Цієї ночі, він закінчував читати дві передостанні записи які Кеті написала в Щоденнику:

 

“25 грудня 2008

Досі не можу повірити, мені сповнилося сімнадцять років! Я вже доросла!

Пані Адамс готує мене до дуже важливого виступу. По-перше, я змагатимусь з Ніколою МакАвейль. Я і вона. По-друге, нам відвели місце для виступу – одна велика платформа зі сценою як на справжньому концерті. Саме там проводитимуться змагання між нами. Нікола знаменита танцівниця, якнайкраща з усіх (цього я не знаю, подивлюся відео з її танцями); знаю лиш що всі захоплюються її виступами, і що ніхто ще не здолав її.

Два місяці тому, під час мого інтерв’ю, я дуже розгубилася коли мене запитали чи я вважаю що зможу перевершити Ніколь. Моя викладачка танців відразу заявила що я набагато краща за Ніколь. Через декілька днів журналісти поцікавилися, чи між мною і Ніколь буде змагання за титул Найкраща Танцівниця.

Пан Тейкер погоджувався з пані Адамс щодо того, щоб я виступила на танцювальному батлі. Мабуть, він вважав що це піде мені на користь, і якщо я переможну Ніколь, то збудую кар’єру яка забезпечить мені майбутнє. Тому, я не засуджую його, він мав хороші наміри.

Кароліна дуже розізлилася що її не вибрали аби боротися за титул Найкращої Танцівниці. Що ж, я не настільки знаменита, але мене багато хто знає по телевізійним виступам в танцювальних шоу.

Пан Тейкер не зміг поїхати, тому що місто де проводиться змагання знаходиться дуже далеко, а ще хтось же має доглядати за господарством. В цей час, Кароліна має додаткові заняття з усіх предметів, і попри її протести, пан Уайт вимагає аби його донька вчилася на одні четвірки й п’ятірки (по правді, в Кароліни переважають двійки – не через нестачу розуму, а через недостачу навчання). А Даллен і Трейс? Що ж, вони складають мені компанію, рядом зі мною в поїзді. Трейс насмілився зайняти місце біля вікна, і мені довелося сісти посередині. На одній стороні поїзда були по троє місць разом, і Даллен комфортно умостився біля мене. Я надіваю навушники й закриваю очі, слухаючи музику під гойдання і стукіт коліс поїзда. Так я уявляю як танцюю під музику, і розслабляюся, пригадуючи різні рухи.

Мене перервала провідниця. Вона перевірила наші квитки та запропонувала нам вибрати щось з меню, оскільки був час для сніданку. Перш ніж піти геть, провідниця побажала нам щасливої подорожі. Даллен заснув, і його голова нахиляється до мого плеча, але я відштовхую його. Однак Трейс збуджено штовхає мене ліктем, і голова Даллена лягла на моє плече. Я завмерла, адже боялася розбудити його, і тому далі слухала музику, не звертаючи ніякої уваги на його хропіння.

Нарешті ми приїхали. У своїй власній кабінці я переодяглася у фіолетову майку, яка щільно прилягає до тіла, в чорні легінси, і в білу коротку спідницю в горошок (мені самій дозволили вибрати свій гардероб, і я скромно одяглася, щоб не привертати до себе зайвої уваги). Наділа круглі як кільце сережки, зробила високий хвіст, відхилила чубчик на бік, намалювала губи малиновим блиском, надушилася парфумами “Outspoken by Fergie”. Наостанку, одягла кеди Converse All Star такого ж малинового тону. Я вирішила не користуватися послугами візажиста, це мій вибір. Я виглядатиму справжньою, а не нафарбованою лялькою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше