Епілог ***

* * * *

- Я така щаслива що ми виходимо заміж в один день! – радісно прокоментувала Софія з Кеті та Кароліною, в кімнаті де наречені готувалися до весілля.

- Я згідна з тобою на всі сто відсотків: сьогодні найкращий день у моєму житті! – погодилася Кеті, одягаючи весільну сукню.

- Та тільки в разі твоєї справжньої загибелі, я б була найсумнішою у світі. Навіть не розумію чому ти мене вибачила… - сумно заявила Кароліна.

- Так, не треба згадувати минуле: ми ж усе забули, - потішила її Кеті, - всі ми помиляємося, але краще забути їх і жити далі. Яка ти шикарна в цій сукні! А пан Уайт розбирається у модному весільному фасоні!

- Кеті, але ж Даллен теж страждав би до кінця свого життя. Я думала тільки про себе, в тепер розплачуюся за це. Ти б бачила його на твоїх похоронах, він виглядав так, наче хтось його прибив до стінки. Цілі чотири роки він ні з ким не розмовляв, сидів біля твоєї меморіальної плити й ридав. А я-то думала що все це сталося через мене…

Кеті обійняла заплакану Кароліну.

- Це не твоя вина, і якщо ти не перестанеш про це говорити й плакати, то я справді ображуся на тебе, - пожартувала Кеті, викликаючи у Кароліни сміх, - ну і що тепер робити? Макіяж змився твоїми сльозами, і доведеться починати заново.

Коли три наречені були готові, то вийшли з готелю міста, де на вулиці їх очікував білий лімузин. Пролунали спалахи фотографів, однак лімузин погнав на шаленій швидкості.

* * * *

Кеті та Даллен танцювали в залі. Біля них були Марк з Кароліною, і Трейс з красивою брюнеткою яка мала зелені лісні очі, молодшою сестрою Кароліни, Софією. Тепер кожен з них мав на безіменному пальці золоту обручку, і були розписані як чоловік та дружина. В ресторані зібралося багато запрошених: деякі танцювали, інші сиділи за бенкетним столом, розмовляли зі своїми знайомими. Даллен зачаровано дивився на Кеті, тримаючи її за руки у білосніжних рукавичках. Його наречена виглядала як осяяна зірка, і заливисто сміялася. Як би він прагнув аби її посмішка залишилася надовго.

- Ти так дивишся на мене начебто я була шоколадним тортиком, - пожартувала Кеті, заглядаючи в кришталево-голубі очі Даллена.

- Я не можу жити без тебе, - усміхнувся наречений. Наречена нахилила голову на його плече, повільно танцюючи вальс. - А ти зможеш мене терпіти протягом довгих років?

У відповідь, Кеті хитро посміхнулася.

- Кеті! – викрикнув хтось з натовпу.

Наречена обернулася. Вона побачила брюнетку в нарядній синій сукні, з волоссям заплетеним у косу. Біля неї стояв рудий хлопець, як капля подібного на…

- Луїза! Майкл! – заверещала наречена, і обійняла двох друзів. – Я вже думала що ви ніколи не приїдете!

- Застряли в пробці, - виправдалася Луїза, посміхаючись, - ми такі щасливі за тебе! Ох, це твій наречений? – і прошепотіла подрузі: - А Даллен чим старший, тим привабливіший. Непоганий вибір!

Кеті залилася рум’янцем, відчуваючи себе підлітком як в давні часи.

- А про що ви це там шепочетесь? – хитро запитав Даллен.

- Даллене, це Майкл і Луїза, ти ж пам’ятаєш їх?

- Звичайно, що пам’ятаю.

- А де наш відомий Спіріт? – запитав Майкл.

- На дворі, чекає на нас. В кінці весілля, я з Далленом прокатаємося на ньому верхи по цілому місті, - збуджено відповіла Кеті, - правда що це чудово? Ох, мені стільки всього потрібно вам розказати!

- Як шкода що Спіріту не дістануться ці смаколики, - пожартував Майкл, викликаючи у всіх сміх, - і тепер бідний помирає там з голоду, бідолага.

- Нам потрібно сказати тобі дещо важливе… - почала Луїза.

- Ви знайшли сім’ю? – перебила Кеті.

- Та ні, тому що ми зробили висновок: наша сім’я – це ти, Кеті! – промовила Луїза, зі сльозами які стікали їй на лице.

Кеті, зворушена, обійняла Луїзу та Майкла, прошепотівши:

- А ви моя!

В кінці бенкету, Кеті у весільній сукні та Даллен у смокінгу осідлали Спіріта, прикрашеного білосніжними квітками, і кінь проходив повз натовп які зібралися подивитися на молодих. Даллен обійняв Кеті, і він був дуже щасливим. Майкл, Луїза, Кароліна, Марк, Трейс і Софія теж були дуже щасливими, весело вигукували вітання. Пан Тейкер аж розплакався від щастя. Цей епізод транслювали по телевізору, і всі були неймовірно щасливими.

Даллен прагнув, щоб цей момент ніколи не закінчувався, і щоб прожити з Кеті ціле життя. Вони зв’язані коханням назавжди…

Але Даллен ніколи б не зустрів Кеті якби його батько не вирішив взяти сирітку з дитбудинку. І Спіріт, вірний друг Кеті теж відіграв важливу роль в їхньому житті…

В житті Спіріта також засяяло сонце – тепер він вільний як птах, і бігає по долинах, лісам та преріям разом зі своєю сім’єю і диким табуном мустангів. Кеті надіється, що її друг також безмежно щасливий…

КІНЕЦЬ