Мій фантастичний хлопець

Глава 11.

Аня

Вранці я прокинулася рано, трохи посиділа за теорією, ще раз переглянула наші останні прийоми з використанням раптової атаки і тактикою захисту, і зайшла в Небожителів.

Ми були в загальному чаті зірками, нас вітали ще й досі. Це було дуже приємно.

Від розробників гри ми отримали унікальні парні артефакти і новий будинок. Ну, піду обживатися, поки чоловік офлайн.

Через годинку неспішно поснідала, зібралася і ось вже майже 2 години дня, пора висуватися до Алекса.

- Ти куди? - питає Іра, дівчина теж причепурилася, вони ж зараз їдуть в гості до Ігоря.

- Я до Алекса, займатися кібербезпекою. Ні, не дивись так на мене, між нами нічого немає. Ти своїй майбутній свекрусі подарунок купила, розумнице? - запитала подругу.

- Ні… - злякано прошепотіла вона. - А треба було, так?

- Коли заїде Ігор за тобою? - діловито питаю, в умі розмірковуючи, що на швидкоруч можна  купити.

- Через годину… - майже плаче Іра. Це була позаштатна аварійна ситуація і якщо наша завжди самовпевнена і байдужа Ірка зібралася лити сльози, значить треба рятувати ситуацію.

- Збирайся і чекай мене. Скільки їй років і який у неї колір волосся, очей? Ти її бачила? - включається в розмову Світлана, одягаючись на ходу.

Іра коротко описала зовнішність майбутньої мами і Світланка зі знанням справи промовила:

- Відставити паніку, все принесу в кращому вигляді, - пообіцяла дівчина і вийшла.

- Чому я така недолуга? Тільки коди і можу писати - Іра сіла на ліжко, зовсім без настрою.

- Ір, ну ти чого? Збирайся, Свєта допоможе з подарунком, а я зараз збігаю в кондитерську, - заспокоюю подругу.

- А треба було і солодощі купувати? - дівчина виглядала зовсім засмученою.

- Я думаю, не завадить, - махнула і теж вискочила за двері.

Через 30 хвилин я з великим тортом поверталася і побачила Світлану з трьома пакетами.

Ми зайшли одночасно, Іра вже була знову спокійна і зібрана.

- Так, дивись і вибирай. Перше - шовковий шарф бежевого кольору, універсальна річ на будь-який вік, друге - сумка сірого кольору, класичного дизайну від недорогого польського бренду, скромно і зі смаком, і третє - гаманець коричневий з Інтертоп, хороший шкіряний і в міру дорогий. Що не сподобається, сходжу поверну, - Свєта розклала обновки на ліжку, надаючи Ірі асортимент вибору.

Іра постояла близько хвилини і вимовила:

- Дякую, Світлана, ти чарівниця, як змогла за пів години це все роздобути для мене загадка, мені б знадобилося пів дня. Я візьму сумку і шарф, а гаманець треба повернути. Допоможеш?

- Так, без проблем, зараз сходжу. Ань, а ти що взяла? - зацікавлене запитала Свєта.

- Торт трюфельний кілограмовий і пару смачних і красивих тістечок. Повинно сподобатися.

- Дівчата, дякую вам, мене Ігор внизу чекає, я побіжу. До понеділка, - ми обнялися і Іра побігла на зустріч своєму коханню.

- Ти теж йдеш? - запитала подруга.

- Так, ми з Алексом будемо займатися.

- Чим? - гигикнула Свєтка і пішла у ванну

- Кібербезпекою! - крикнула їй через двері.

- Це так зараз називають серед айтішників?Вперше чую! - заливається моя дорога подруга.

- Світлано, я теж пішла, добре? 

- Ввечері чекати? Чи ти теж до понеділка, як Іра, але та хоч не розповідає про кібербезпеку,- знову чую сміх, єхидний такий.

- Бувай! - гаркнула  і пішла.

Адресу Алекс мені скинув сьогодні вранці, я погуглила, включила навігацію і пішла шукати кінцевий пункт призначення.

Квартира знаходилася в 5 хвилинах від університету, дуже зручно, цікаво, чому він не живе тут, якщо все одно знімає.

Подзвонила в домофон і чую через динамік:

- Аню, заходь.

Через пару хвилин хлопець мене впустив в свою домівку.

- Привіт, сідай у вітальню, а я чаю зроблю, - Алекс мені мило посміхнувся, взяв мій плащ і пішов на кухню.

Я подивилася по сторонах, перероблена трьох кімнатна квартира, дві кімнати і зал-студія, суміщені з кухнею. Все нове і сучасне, виконане в стилі хайтек, багато скла і білого кольору.

- Навіщо тобі така велика і дорога квартира, якщо ти в ній не живеш? - запитала я. Хлопець приніс чай і ми сиділи чаювали, заїдаючи тістечками, що я принесла з собою.

- Так я ж думав, що буду жити, бюджет дозволяв, ось і вибрав, щоб було комфортно і близько до університету. Зараз звик, я тут часто буваю, якщо чесно. Особливо коли треба продуктивно попрацювати або виспатися.

- Зрозуміла. А дівчата тут часто бувають? - Боже! Що я несу? Навіщо я це запитала ??? Не моя справа, не моя!

- Ти перша, Аню. Я не люблю приводити чужих в дім, тому тільки батьки і хлопці були тут, ну і ти зараз, - Алекс подивився мені прямо в очі, таким особливим поглядом, я вся почервоніла і швидко змінила тему.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше