Ми одружені,але не по-справжньому

Глава 7

Ліза

Щойно я зайшла до будинку,то зрозуміла-це палац.

Будинок був дуже великий не дивлячись,що він двоповерховий,кімнат тут мабуть 100. З роздумів мене витяг голос господаря цього дому

-То як Ви познайомилися?-звернувся батько Данила.

-На роботі.-промовила я водночас,коли Данило сказав.-В Україні,-ми подивилися друг на друга .

Його батько підняв одну брову не розуміючи нас .

-В Україні ….в компанії….якій я працюю-промовивши,одразу взяла чашку з кавою .

-І скільки ж ви разом?

-Зовсім небагато,але коли я вперше зустрів її,то зрозумів,що нарешті знайшов ту саму.Це було кохання  з першого погляду…-хлопець взяв мене за руку і  дивився так начебто і справді закоханий.

Антон Геннадійович звернувся до своєї дружини

-Катю,може хоч щось запитаєш? Все ж таки-це наша майбутня невістка,-його матір змірила мене поглядом,склала руки на грудях і повернула голову  в іншу сторону .

Не розумію чого вона так .З першого погляду дуже гарна жінка,привітна .А зараз ….я впевнена вона готова мене з'їсти .

-В мене є запитання.-озвалася та дівчина.-Я Ярина,-простягнула руку для вітання.-Колишня Дані,ми кохали одне одного,але….як бачиш він знайшов для мене заміну,-знизила вона плечима.-Я ось,що хотіла запитати,ким працюють твої батьки?Ти з якось знатної родини? Не зрозумій не правильно-це лише цікависть,-посміхнулась вона.

В голові тільки  і крутилася думка,“Змія ще та ,посмішка це вже довела”.

Я не дала відповідь на це запитання ,показуючи,що не хочу розмовляти на цю тему.Ярина задоволено дивилася на мене .

Ми розповідали вигадану історію нашого знайомства майже годину,за весь час проведений з батькам я зрозуміла: Антону Геннадійовичу я сподобалася ,а Катерині Михайлівні -взагалі ні  так само,як цій Ярині.Ох…чесно ця дівчина за цей час,що ми тут  вибісила, як тільки могла.Данило бачив ,як Ярина хотіла мене зачепити ,якимись словами,тому він обіймав мене за талію та цілував у скроню.Бачачи це його колишня одразу переставала продовжувати задівати мене,їй було не прємно бачить таку картину.100%,що вона ревнувала…але все її потяг пішов .

-Коли Ви плануєте весілля?-зацікавилась майбутня свекруха,це вперше  за сьогодні коли вона звернулась до нас вдвох .

-Чим швидше тим краще.-промовив Даня.-Ти ж знаєш у нас є зв'язки всюди ,весілля влаштуємо хоч завтра,-сказав мій свекор …майбутній,з усмішкою на обличчі.

-Що ж вже пізно,думаю знайомство вийшло на славу,але потрібно ще відвезти Лізу додому в неї завтра справи,так?-піднявся хлопець та простягнув мені руку,чому я дуже здивувалася.Це він для батьків своїх так  грає?

Так любий,ти маєш рацію-посміхнулася я та поклала свою руку в його,вона була більша ніж моя, я почувала себе……в безпеці поруч з ним .

Зібравшись йти ,нас зупинив  Антон Геннадійович 

-Нехай Ліза залишається в нас,все одно скоро вона буде жити тут,а завтра ти Данило або наш водій відвезе її туди куди потрібно.

-Дякую,але ….не знаю,не зручно якось.Краще я поїду до себе,-відповіла і поглянула на Даню,сподіваючись,що він мене підтримує …..Даремно

-Доречі непогана ідея,я заодно тобі проведу екскурсію по цьому будинку.

Побачивши,як взбісилась  Ярини я погодилась .І це було потрібно бачити та дівка ледве не взірвалася вона так не хотіла ,щоб я залишилась .

-Добре,я піду вже час,-ми вже майже підійшли до дверей як ця дівка повернулася і промовила до мене.-Ти так і не відповіла на моє питання..

-Вибач,не хочу тебе затримувати,та й до речі ти ж сама зможеш навести на мене досьє.Мені й сенсу немає,щось тобі розповідати.Не подумай не правильно,але колишній мого нареченого я звітувати не буду.Пробач мила, та я впевнена твої люди знайдуть тобі всі відповіді на твої запитання..-відповіла майже тим самим.Я побачила,як батько Дані закрив рот від здивування,а служниці,які зараз були в головному коридорі навіть почали посміюватись.Мабуть в цьому домі ще ніхто не відмовляв так красиво цій…Ярині .

Розізлившись вона навіть не попрощалась ,просто пішла геть.

Ми почали розходитись,я збиралась йти з Данилом на екскурсію по цьому дому…ні ….палацу,але його мати вирішила по іншому,вона схопила мене за  руку  та відвела трішки  в бік 

-А ну признавайся,ти ж з ним через гроші,так?-Ледве не кричала вона на мене 

-Ні,-абсолютно спокійно промовила.-Через ділянку для будівництва,-Даня ледве не вбив мене поглядом за мої слова та вдарив себе по лобі

-Ага,звичайно так я і повірила-сказала Катерина Михайлівна і відпустила мене .Через хвилину вона зникла з вітальні .На мене ж наїхав мій любий наречений

-Ти,що…з глузду з'їхала? А як би вона …як взагалі вона тобі не повірила?-все дивився він на мене не розуміючи.

-Якщо хочеш,щоб тобі не повірили-кажи правду,-спокійно промовила.

З другого поверху знов спустився Антон Геннадійович 

-Синку ,а ти не бачив ті документи стосовно затвердження нового помешкання для магазину?-підійшов ближче до нас ,та полянув на Данила

-Так я,дивився лежали якісь документи.Глянув,що підписів немає та й зрозумів ,що то лишній папір та викинув його,-не встиг договорити він,як йому прилитів підзатильник.

-От балбес!- його батько пішов,а він потирав свою потилицю 

-Ти ж казала,щоб не повірили потрібно казати правду,-глянув сердито на мене

Я тільки розсміялася та розвела руками …

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше