Глава 12

Данило 

Весілля через день.Тому я  поїхав до найркащої ювелірки обрати обручки .Йшла вже година ,а я ніяк не міг обрати.Я реально не думав,що це буде так важко .Думав прийду оберу,якусь звичайну і все.Але я захотів взяти,якусь собливу, щоб вона сподобалась Лізі. Не знаю чому я переймався щодо цього вибору.Продавець бачив, що я не  міг найти гарний варіант, тому запропонував  мені 2 весільні обручки з літерою Д і Л.

-Ці обручки замовила у нас молода пара з гравіруванням,з першими літерами їх імен,-показав продавець ці обрчуки.

-А чого вони їх не забрали?-почав роздивлятися обручки.Вони були гарні,на обручці з літерою Д були ,ще й не величкі  перлини,які  прикрашали його.

Продавець тяжко видихнув

-Колись прийшла молода пара,вони були дуже закоханні одне в одного -це було видно,-посміхнувся тот,я ж роздивлявся обручки.-Вони самі обрали дизайн,ми домовились на яку дату їх зможуть забрати ,та коли наступила дата ніхто не прийшов,я телефонував їм.Вони сказали це- "весілля не буде ,обручки вже не потрібні.."

-але чому?-поклав обручки.

-Не знаю,-знизив плечима продавець.-Ми залишили ці обручки,як приклад гравірування обручок.

Я стояв та стукав пальцями по столу розмірковуючи. Цікаво, що це стало на заваді цим закоханим…. Напевно вже і не дізнаюсь. З роздумів мене витяг голос продавця

-То ви берете їх?- кивнув головою. - Тоді ходімо до каси. 

******

Закінчивши всі свої справи я повернувся  додому. І звичайно… тільки зайшов додому, як на мене накинулися мати з питаннями 

-Як весілля завтра? Чому так швидко? - гніваючись  розвела вона руками 

Тяжко видихнувши, підійшов до неї

-Мамо ти ж знаєш у нас є багато зв'язків. Я домовився про все на завтра. Так, що обирай наряд на завтрішнє святкування. 

Невдоволено вона поглянула на мене

-І де буде це святкування та хто на нього запрошений? 

- В нашому будинку. Ви, персонал нашого будинку та друзі…-повернувся я і збирався йти вже, як почув. -  А Яринка запрошена?- не повертаючись крикнув. - Ні! 

Щойно піднявшись нс другий поверх я взяв телефон та зателефонував Лізі

-Привіт, ще раз. Дзвоню сказати, що завтра о 14:00  за тобою під'їде наша машина. Так каблучки я купив…..-розмовляючи я помітив, що сюди підіймається мій батько, тому я перебив Лізу. - Так кохана, я теж дуже скучив. Завтра зустрінемось, люблю тебе.-це так незвично когось називати коханою, але тепер маю звикати. 

Батько підійшов до мене 

-З Лізою розмовляв? - я кивнув. - Вона дуже мені сподобалась, звичайно твоїй матері ні, але можу сказати відразу - чудову  ти собі обрав дружину, ви дуже гарна пара. - похлопав батько мене по плечі. - Що ж ходім, я маю тобі дещо показати в документах. 

Мені задзвонив телефон, я глянув на екран "Ярина". Не довго думаючи, я відхилив дзвінок….