-16-

З самого ранку в залі для нарад було досить гамірно.

Конкурсанти зібрались там, категорично відмовляючись йти на сніданок до того, як організатори конкурсу зможуть пояснити події минулої ночі.

- Я думала це справжній привид, - знайома блондинка емоційно розповідала про свої враження групі молодиків, які зібрались біля неї. - Я чула, з надійного джерела, що дружина пана Грома померла молодою і місцеві інколи бачать її дух, який блукає коридорами маєтку.

- Хіба пан Грім був одруженим?, - хмикнув один з юнаків. - Я про це наче ніде не читав.

- Звісно ж, він приховує інформацію про своє особисте життя дуже добре, - переможно поглянувши на співрозмовника, сказала дівчина. - Мені довелось багато порозпитувати, поки я дізналась про це.

- Знаємо як ти розпитуєш, Богданко, - чоловіки почали тихо сміятись. - Тут певно всі вже на твоїх допитах побували.

- Бетті, а не Богдана, - блондинка насупилась через згадку про свою жагу до інтимного спілкування з чоловіками. - І, крім того, я вважаю, що здобувати необхідну інформацію та прихильників можна будь-якими методами.

- Ну, крихітко, не кривись так, тобі не личить, - масивний блондин обійняв свою співрозмовницю. - Ми повністю підтримуємо твої погляди на життя і готові це доводити кожної ночі. Правда хлопці?

Всі знову розсміялися і почали кивати, дійсно підтримуючи слова свого товариша.

До кімнати зайшов Олександр Грім у супроводі Анжеліки та Фелікса Івановича.

- Бачу не все так погано, як нам повідомили, - хмикнула розпорядниця, уважно розглядаючи конкурсантів. - Ніхто не страждає від психологічної травми, а життя яскраве та веселе, якщо я чую сміх.

- Це не означає, що над нами можна так кепкувати, - фиркнула одна з учасниць конкурсу.

- Що ж, прошу до столу, - примружившись, сказала Анжеліка. - Зараз ми визначимось, що ж нам можна робити, а що - ні.

Всі почали здивовано переглядатись та перешіптуватись, займаючи місця за довгим столом.

- Шановні конкурсанти, - почав Фелікс Іванович. - Всі ви підписали договір, в якому було зазначено, що жоден з вас не заперечує можливість, навіть більше - необхідність, проведення додаткових випробувань на нанораймо.

Дослідження психологічного стану письменників в екстремальних умовах є одним з етапів перевірки в нашому експерименті.

- Але так неможна ж..., - почала було Богдана.

- Можна, дівчинко, все нам можна, - хмикнула Анжеліка. - І ви всі це офіційно підписали, просто мало хто роздумував над тим, що підписує.

- І ми ніяк не можемо вплинути на подальші неприємні моменти, які можуть викликати ваші експерименти?, - поцікавився Іван.

- Ні, - хитнула головою розпорядниця і посміхнулася. - Але можете залишити конкурс і поїхати додому.

- Хм, ні, дякуємо, - хмикнув один з чоловіків. - Єдине, що ще нас цікавить, чи не буде справжньої загрози життю учасників в майбутньому?

- Ні, звісно ж ні, - замахав руками Фелікс Іванович. - Ми в жодному разі не наражатимемо вас на небезпеку. Цей момент теж описано в договорі, так що не хвилюйтеся.

- Що ж, лоскотання нервів не найгірший варіант, навіть пригода, в якомусь сенсі, - задумливо сказав масивний блондин, що розмовляв з Бетті. - А як ви будете своє дослідження тепер проводити? Адже має бути якесь узагальнення після цієї ночі?

- Так, Ви дуже логічно аналізуєте ситуацію, - промуркотіла Анжеліка, спокусливо посміхаючись чоловіку. - Зараз кожному з вас дадуть психологічні тести і ми побачимо рівень впливу останніх подій на ваше сприйняття світу та емоційний стан. Базові питання щодо попереднього стану були включені в анкетування під час подачі заявок на конкурс.

- О, а я ще думала, до чого в анкеті запитання про улюблений колір, найбільший страх та мрії, - хмикнула Богдана.

- Що ж, якщо ми вирішили це запитання, то прошу пройти тестування і йти на сніданок, у вас ще один конкурс запланований на сьогодні, - підіймаючись, сказав пан Грім, який до цього моменту мовчав, уважно розглядаючи конкурсантів і записуючи щось у свій нотатник. – Ми планували його через декілька днів, але зайвий час на підготовку вам не завадить. Після цього у вас буде більше тижня вільного часу, без додаткових конкурсів, який ви зможете присвятити написанню своїх романів.

Нам роздали анкети з тестуванням і дали можливість спокійно попрацювати над ними.

- Дивно це все, - сказала Іванна, смакуючи червоним яблуком, яке прихопила з собою на прогулянку.

Після сніданку ми знову пішли до дальньої альтанки в парку, щоб обговорити все детальніше.

- Нічого дивного, - хитнув головою Грей. - Я вас попереджав, що пан Грім нестандартна особистість і маніакально ставиться до свого нанораймо. Він не просто так все це організував, його не цікавить продаж наших романів, адже грошей в його родини і так багато, чого вартий лише бізнес в сфері цифрових технологій, який започаткував ще його батько. Я вважаю, що йому необхідно детальніше розібратись з самим процесом написання книг, з реакціями авторів на різноманітні фактори та їх віддзеркаленням на роботі письменника.

Після слів Дмитра брат з сестрою глянули на мене і я кивнула, підтверджуючи все, що він сказав.

- Ти теж щось про це знаєш?, - брюнет вигнув брову, повертаючи обличчя до мене.

- Так, ми проводили дослідження перед моїм таємним професійним завданням , якщо можна так його назвати, - посміхнулась я. - Олександр Грім - критик, який колись мріяв писати, але через його аналітичний і занадто практичний підхід до роботи, все це йому не вдалось, що негативно вплинуло на сприйняття паном Громом письменницької діяльності і самих авторів загалом.

Нанораймо світового рівня, про яке ми всі дуже добре знаємо, виникло з його ідеї. Коли його започатковували, то ніяких негативних моментів не розглядали, друзі пана Олександра вважали, що він все це вигадав через бажання допомогти літераторам навчитись систематизувати свою роботу і популяризувати потім написані романи, але... пізніше він розповів їм про свої справжні цілі. Після тієї розмови його відсторонили від організації конкурсу і заборонили розбирати по запчастинах роботи учасників, як він хотів з самого початку.