Набридло

Ура! Закінчились уроки я зустрілася з Ліною і ми попрямували додому. Я їй розповіла про нашого нового учня. Вона була дуже здивована тим, чому він перевівся до нас на третій тиждень навчання. 

Ми розійшлися на перехресті я в ліву, а вона в праву сторону. Обернувшись назад я побачила як за мною хтось іде. Я придивилась і це був Назар. Він догнав мене і ми йшли разом.

-Чому ти йдеш в цю сторону?- запитала я.

-Я живу на цій вулиці 58 будинок з лівої сторони. А ти куди? І чому ти тут?- запитав Назар.

-Я теж тут живу.. Якщо в тебе 58 будинок значить ти живеш навпроти мого будинку.

-Справді! Тепер в мене буде компанія з ким іти додому.- радісно відповів Назар.

-.. Авжеж..  - здається радісно і сумно відповіла я.

-Ну ось ми і прийшли. Бувай!- сказав Назар відкриваючи двері воріт.

-Бувай!

Я зайшла до будинку і швиденько забігла до своєї кімнати. Моє вікно дивилося на його дім.Тільки зараз я це помітила.

-Ну чому він живу саме тут? Чому я? -мої думки перервала Ліля,вона зайшла до кімнати і почала задавати різні питання про нашого нового учня. Вона вчиться у Б класі,а я у А класі  тому ….

Я їй розповіла про нього і помітила як в неї горіли очі.

-Тобі, що він подобається?- впевнено запитала я.

-Ну.. не те що.. ні. Так він мені подобається.-сказала Ліля.

Я посміялася і сказала їй що він наш сусід.

-Що правда!.. - радісно відповіла Ліля.

-Ліля,Марино йдіть вечеряти!- гукнула нас тітка.Ми спустилися на низ і сіли за стіл. Ми всі подякували і розійшлися по кімнатах.

• Крізь сон чую будильник, який дзвонить,як скажений. Я хутко встала,застелила ліжко, прийняла водні процедури і пішла одягатися. Спустившись до столу я поснідала тостами із згущеним молоком і запила це все чаєм. Ми разом з Лільою пішли до виходу і водій нас завіз до школи. Я пішла до свого шкафчика, щоб взяти спортивну форму і помітила,що біля мене шкафчика з надписом Бойко Назар.

-А.. це часом не..

-Привіт Марино.- сказав до мене якийсь знайомий голос.

-О..привіт..- розгублено відповіла я.

-Тепер я твій сусід не тільки по парті,а й і по будинку, і по шкафчику.- сказав радісно Назар.

-Хм..так.. - ледь посміхнувшись сказала я.

-Який в нас зараз урок?- запитав Назар 

-А..що.. ааа..зараз фізкультура.

-Ти що така ляклива?- посміхнувшись запитав Назар

-Я.. ні..

-А чому ти злякалася?- питання за питанням запитував мене Назар.

-Просто.. це було неочікувано.- відчула як червоніють щоки.

-Добре,ходімо, а то скоро урок почнеться.

-А.. так добре. Ти іди мені ще треба в туалет.- сказала що-небудь,щоб не йти разом.

-Побачимось в спортзалі!- посміхаючись відповів Назар.

На уроці я помітила як Назар на мене кидав постійно погляд.Але я не звертала уваги,він мені не подобається і не повинен,адже він подобається моїй сестрі- Лілі. Після уроку я йшла разом з Ліною і ми розмовляли про спільний проект,який мали підготувати до відкритого уроку. З кожного класу А,Б і В вибрали учнів і сказали що буде відкритий урок з української мови та літератури. Але нашу розмову перервав дзвінок від Лілі:

-Алло, Марино ти де ми з водієм тебе чекаємо біля виходу.

-Я.. я сьогодні пішки.- але подумавши що буду йти з ним я швидко змінила рішення- ой ні я вже біжу.

-Давай швиденько.

Поклавши телефон у сумку і застибнувши кишеню я сказала:

-Ліно поїхали зі мною додому.

-Ой вибач по мене вже приїхали.- обіймаючи мене відповіла Ліна.

-Добре. Бувай!

-Бувай!- відкриваючи двері машини сказала Ліна.

Ми приїхали додому, повечеряли і я втомлена пішла спати.