Сир

Я проснулась,потягнулась і була дуже щаслива,адже сьогодні всі дізнаються,що я та Назар зустрічаємося. Також чекала зустрічі з Назаром,тому що хотіла його дуже сильно побачити. Я поснідала з тіткою,дядьком та Лілією і поспішала вийти до воріт. Закриваючи двері побачила як виходить Назар, я була дуже рада його бачити він взяв мене  поцілував мене в щічку,взяв за руку і ми пішли до школи розмахуючи нашими руками.

-Ти виспалась?-подивився в мої очі Назар запитав.

-Ні..думала про тебе,не могла заснути.- посміхнулась я.

-А я про тебе. Ти можеш дати мені свій мобільний номер?

-Так,звісно.- дістала я телефон і продиктувала йому. Він подзвонив до мене,я зберегла номер і підписала Назар і сердечко.

-А ти як мене записав?- вдивлялась я в його телефон.

-Ось дивись-показав мені телефон і там писало " Моя любов" і сердечко..

-Ой ..як це мило..- подивилась я в його очі.

-Тепер ти моя дівчина..я маю дівчину..вона моя. Марина ти моя дівчина.- не переставав повторювати Назар. Я засміялася і він теж,ми дуже щасливі зайшли до школи і підійшли до своїх шкафчиків. Всі на нас дивилися,а особливо на наші схрещені руки. Я подивилась на Назара,Назар на мене і ми посміхнулись. Взявши книги,ми пішли до класу. І тут на нас всі звернули увагу.

-Вау..вони,що разом.. не можу повірити. Їй так повезло.- чути чиїсь голоси.

-Так,так вони праві на рахунок того,що тобі вельми повезло. Маєш такого хлопця,як я..

-Я знаю,тобі теж повезло.- ми сиділи за партою не відпускаючи рук. Тут зайшов вчитель в клас і ми дістали зошити.

- Ну що сьогодні ми будемо знову писати конспект,тому приготуйте ручки..почнемо.

Я хотіла взяти ручку,але ж Назар тримав мене за праву руку.

-Ти можеш писати лівою??-посміхнувшись сказав Назар.

-Ні.. давай я лівою візьму.- я опустила руку під парту і взяла його. Ми посміхнулись один одному і почали писати. Дуже швидко пройшов урок і ми пішли в інший кабінет,не відпускаючи рук. Після цього я і Назар пішли в їдальню і сіли разом біля вікна. Почали говорити,як до нас підсіли Ліля з Любомиром.

-Привіт,сестричко і смачного!-побажала нам Ліля, Любомир відсунув їй стульчик і вона сіла біля мене.

-Дякую,і тобі!- ми з Назаром переглянулися і відпустили руки. Всі почали їсти. Назар взяв в себе шматочок сиру і поклав мені в тарілку,що стояла на підносі.

-Ти що не знав,що в Марини алергія на сир..?- промовила Ліля.

-Ні, не знав.- опустивши голову в тарілку Назар забрав назад той сир.

Трішки вагаючись я взяла і забрала той шматок сиру та з'їла. 

-А мене вже пройшла алергія на сир.

-Справді?-здивовано запитала Ліля.

- Авжеж.- я почувала себе впевнено,хоча в мене почалась свербіти рука,і я не могла витримати.

-Назаре,ти поїв. Ходімо мені потрібно дещо сказати.- що-небудь сказала,щоб скоріше вийти. Ми вийшли з їдальні я почухала руку, Назар цього не помітив,і ми пішли в клас. На уроці мені було дуже погано, мене ще й викликали до дошки,я взяла крейду і зомліла. Далі я нічого не пам'ятаю…

Відкриваючи очі  я помітила,що в медпункті,а ще що біля мене заснув сидячи Назар і тримав за руку. Я вирішила повернутися на бік і тут Назар проснувся. Він протер очі і..

-Ти впорядку? Як ти себе почуваєш? Може покликати медсестру?- налетів збентежено з запитаннями Назар.

-Не потрібно,я себе почуваю добре..- легенько посміхнувшись я не відводила від його очей погляду.

-Це все через той сир. Навіщо ти його з'їла. В тебе ж алергія не пройшла.

-Так.. я сказала неправду, просто не хотіла,щоб ти показався,що не знаєш мене.

-Давай сьогодні зустрінемось на нашому місці і ти мені розповісти все про себе,а я про себе, а то я на наступний раз просто не витримаю,щоб ти страждала із-за моїх помилок.

-Добре. Ну що пішли додому..До речі яка година?

Він подивився на годинник,який в нього на руці.- зараз 17:15. Пішли.

Я одяглася, ми взялися за руки і пішли додому.

Я прийшла додому і пішла в кімнату. Пройшло дві години з того моменту,як прийшла і почалась збиратись на зустріч з Назаром. Я до нього подзвонила і ми разом пішли до джерела. Перед цим я повідомила тітку,щоб не хвилювалась,можливо я прийду пізно?? Ми сіли і почали розказувати про себе. За цей період часу я дізналася,що Назар любить томатний сік,багато солодкого,від якого,пізніше нудить,а на рахунок того,що йому не подобається,так це- чорний гіркий шоколад,кавун на нього в Назара алергія.  У вільний час він зазвичай читає книги,або грає в ігри,або ж сидить у соцмережах. Його улюблена книга це "Гаррі Поттер" ,у цьому наші смаки зійшлись,адже це теж моя улюблена книга. На рахунок фільму він сказав,що йому подобається"Сутінки" у цьому наші смаки теж зійшлись. Я багато чого дізналася про Назара,інколи навіть була здивована його фактами. Наприклад те,що він любить читати,або ж дивитись "Сутінки" я гадала,що це лише ми з Ліною такі кіномани. Хоча ні я помилялась.

-Тепер я знаю з ким я буду дивитися дорами,серіали та фільми.- посміхнувшись я промовила.

-Ти не уявляєш настільки я радий,що в мене появилась компанія,щей така приваблива дівчина,яка мені дуже сильно подобається.-простягаючи руки до шиї Назар мене поцілував у щічку.

Завершивши нашу розмову ми пішли додому не відпускаючи наших рук. Заснула я з думками про Назара.