Розділ 6

          Його очі переслідували мене цілу ніч, він невідривно дивився на мене, а його шляхетний і витончений аромат з нотками бергамоту та цитрусу наче окутав мене теплою, пуховою ковдрою. А ви знали що уві сні можна почути аромат ? Я до цього також не знала. 

Ранок зустрів мене похмурою погодою, на дворі затягнуло все дощовими хмарами, сірі кольори сьогодні домінували. Навіть погода сьогодні була солідарна зі мною. Я і так не планувала йти гуляти, бо було соромно перед Русом, та найбільше я не знала як мені тепер дивиться в очі Єгору. Він посміявся наді мною, принизив і мені так гидко від цього. Я не боялась що він може розказати іншим про поцілунок, більш того, чомусь була впевнена, що такі як Єгор далекі від пліток.  Але все одно мені було неприємно, за те що сталось, за те як я відреагувала на цей клятий поцілунок, я ж не відштовхнула його,  навпаки дозволила себе поцілувати, а найстрашніше те, що мені сподобалось. 

Радувало в цьому дні лише єдине, сьогодні приїде Поліна з тіткою, та мені буде кому вилити душу. Сама я з цим ворохом думок не справляюсь.

Я встала з ліжка яке навіть не постелила на ніч, підійшла до дзеркала та трохи не відскочила від нього коли побачила себе, можна сказати що головну роль мольфарки, я б сто відсотково отримала. На мене дивилось щось середнє між домовим Кузею та відьмою, заплутані волоси, осипана туш, запухлі очі та червоні губи (та то більш заслуга Єгора, добре що вчора було темно). Та я не дівчина, а мрія! Сумно усміхнувшись собі у дзеркало, почапала в сторону ванни, треба змити з себе весь цей непотріб та залишки вчорашньої ночі.

Коли по трохи почала приходити у себе, після душу, смачної заварної кави та яєчні, наважилась подзвонити Русу, треба було вибачитись. Він вчора собі міста не знаходив, а я таке відчебучила.

Взявши слухавку, я пару раз видохнула наче і в правду дзвонила старшому брату. Гудок, один, два, три ... невже так сильно образився, що навіть не хоче розмовляти? Добре останній гудок і буду класти слухавку. згодом спробую ще написати.

- Я слухаю Лізо. Сердитим голосом сказав Руслан, та назвав мене Лізою, це не добре.

- Вибач. Тихо, ледве не пошепки сказала.

- А я думав ти раніше зателефонуєш, ти хоч уявляєш що я собі за ті півтори години встиг надумати ? Сама з Бісом, я ж тебе попереджав, нейтрально відноситись до нього, а ти замість цього на його мотоцикл залізла!

- Рус, вибач не знаю що зі мною було, я повелась на його провокацію. Мені так соромно за це.

- Добре хоч, я впевнений що Єгор би тебе не скривдив, а ось налякати за твій довгий язик це запросто, що ви робили півтори години ? Якщо всіх дівчат він катав по десять хвилин? Єгор мовчить як у  рота води набрав, сказав покатав тебе просто ... Но чорт щось мені здається, що він не договорює мені!

- Ем, Рус, як ти й казав він специфічна людина, я хочу триматись від нього якомога далі.

- Хм, ось справ ви накрутили, ну добре. Не знаю що там у вас сталося, но думаю все налагодиться. У мене скоро день народження! 18 Мала ! Думаю там ви й потоваришуєте.

- Ти це мене так зараз вибачив та запросив на день народження ? трохи пискляво із радістю в голосі запитала я.

- Ну так, я не вмію довго ображатись, та і с тобою все добре. Єдине я буду святкувати у клубі, та хочу, щоб ти відпросилась у батьків!

- Ти зараз жартуєш ? Та вони мене ніколи в житті не відпустять в клуб! Ще і в той день весь час просидять на відео зв'язку! Мені 15 тільки за місяць!

- Хочеш я з ними поспілкуюсь, я відпрошу тебе ! Я подобаюсь всім батькам без виключення!

- Ну не знаю, я сьогодні спробую закинути вудочку, але навіть не знаю Рус.

- Слухай, гуляти за домом до часу - двох біля одно, а ось якщо вони запалять що ти без дозволу в клуб ходила, ось тоді ми точно не скоро побачимось.

-Напевно ти прав, треба буду відпрошуватись.

- Лади Мала, побіг у справах, добре що ти набрала! Як буде відомо, що с батьками, маякуй, чи давай їм відразу мій номер.

- Добре Руся, дякую що ти зрозумів мене, та за запрошення також.

Поклавши слухавку, я присіла на ліжко та замислилась. Мені мало вірилось, що батьки мене відпустять, але якщо диво трапиться., то я, по-перше, попаду перший раз у своєму житті у клуб, а по-друге, там буде Єгор, та це мене бентежило навіть більше, а ніж клуб. Руслан же нічого не знає, Єгор нічого не сказав, та і мені нічого розповідати. Мабуть, це була якась магія ночі чи взагалі якесь запаморочення мозку на двох. Краще забути все й стерти с пам'яті,  вирішено! Мабуть, навіть Поліні нічого не розкажу, бо вона буде перейматись ще й ненароком тітці щось розповість, а це мені взагалі не на руку. 

Десь через пару годин після моєї розмови з Русланом приїхали тітка з Поліною, я як раз встигла насмажити курку, зробити пюре та салатик. Сьогодні побавлю їх, вони приїхали з великим пакетом смаколиків та з диском нашого улюбленого фільму "Поспішай кохати", ох і наревілись ми у трьох скажу я Вам. 

Ми довго ще сиділи з тіткою на кухні пили чай, розмовляли, шуткували, зателефонували батькам, вони поділились з нами своїми пригодами. Можна сказати, що наприкінці цього дня мій настрій з мінуса таки перескочив на плюс (з батьками вирішила поговорити завтра без свідків, так думаю простіше буде).

Коли ми залишились з Поліною на одинці в моїй кімнаті, я таки все її розказала, ну не вмію я тримати секрети від неї! поклялися на мізинчиках, що вона не проговориться Інні.

Вона довго сиділа та дивилась у даль, а потім каже:

- Лізо, а як це цілуватись ? (Поліна така ж сама як і я, чекає на принца, щоб подарувати свій поцілунок, вірніше як я була).

- Ти знаєш, наче навкруги летіли зорі, а ми були центром, я не можу тобі передати всі мої відчуття, але таке враження що коли я закриваю очі я досі відчуваю дотики його губ. Хоч і дуже зла на нього, но нічого не можу зробити з цим. Мені навіть в ночі снились його очі ти уявляєш.! Як якась отрута яка в'їлась в мене.