Розділ 1

Пролог:

Мар‘яна прокинулася від сильного болю в шлунку. Проблеми із шлунком  у неї ще з 9 класу, коли харчувалася тільки фаст фудом та категорично відмовлялася дотримуватися дієти. І гастрит тут як тут з‘явився. Та це дівчину не хвилювало, вона звикла до періодичних болей, особливо зранку.

• Чорт, яка година? - вилаялася дівчина.
• Щооо? 9? Яяяяк?

Вона проспала. Сьогодні 1 вересня і вона проспала.

Швидко встала, вмилася, вдягла блузку та спідницю і просто вибігла із кімнати ледь не збивши з ніг тата .

• Доню, куди це ти ? Точно, сьогодні ж 1 вересня. Тебе підвезти ?

Та Мар‘яни вже і чутно не було. Швидко викликала таксі і почала телефонувати подрузі.

• Насть, ну що там, лінійка розпочалася?
• Ти ж знаєш, що тобі капець, у нас новий ректор, де тебе носить? - не могла стримувати гніву Настя і голосно кричала в слухавку.
• Новий ректор? Блін, точно. За 40 хв буду.
• Скільки ? 40 хв?
• Все, папа.

Мар‘яні стало зле. Вона не любила спізнюватися , а тут ще 1 вересня і новий ректор. Як вона могла забути що у них новий ректор? Вона ж староста. Так і розпочалися їі проблеми.

Приїхавши до універу Мар‘яна видихнула.

• Ну нарешті!

Лінійка урочистостей закінчилася і зараз проходила пара щодо ознайомлення із навчальною програмою, викладачами і т.д. Але дівчина вже на 3 курсі, тому вона все прекрасно знає стосовно всіх змін , викладачів і студентів, та все ж , вона швидко побігла в свою 235 аудиторію журналістики і боязко причаїлася за дверима. Дівчина обожнювала свою спеціальність. Ще після 7 класу вона вже остаточно знала що стане журналістом. Коли закінчила 11 то подала  документи у Київ. Вони із татом переїхали в столицю , купили квартиру і раділи новим змінам. До цього живучи у невеликому Франківську , де їй нічого не подобалося, дівчина не могла не тішитися новому місту та новим знайомим у Києві. І тепер навчаючись у престижному універі  вона просто зобов‘язана наполегливо вчитися та добитися успіху. Все ще залишаючись під дверима Мар‘яна не могла зупинити хвилювання.

• Мені капець, тільки б Настя відмазала якось.

Легенько відкрила двері, і на неї одразу ж почало дивитися 29 її улюблених одногрупників. Як же вона скучила . Дівчина була в чудових відносинах із усіма в групі. Вони - її маленька сім‘я. І вона безмежно раділа, що знає цих людей. Та всі чомусь були напружені. Що не так? І тут вона побачила його: високого, красивого, із самозакоханим виразом обличчя, яке зараз оглядало її . Новий куратор! Ось і він. Напевно налякав вже до смерті всіх.

• Вас стукати не вчили?

• Я думала, ееее, нууу, якби.
• Бачу ви і говорити не вмієте нормально, яким чином ви на факультеті журналістики?

Мар‘яна стояла мов вкопана. Блакитні очі пронизали її наскрізь, вона дивилася на цього чоловіка і не могла вгамувати злість.

-І він буде новим куратором? Але як? На вигляд йому максимум 26-27. А їм  всім вже 22 скоро. Хмм...

І Мар‘яна геть забула про все, і почала роздумувати , хто ж він.

• Кхм, кхм, Мар‘яно Кирилівно? Ви в цій кімнаті, чи десь у паралельному світі?
• Емм, вибачте..
• О, нарешті. Вибачення тут доречні. Давайте познайомимося, адже ви не були присутні тоді, коли я спілкувався із всією групою. Мене звуть Левицький Орест Дем‘янович і я новий куратор вашої прекрасної групи.
• Василенко Мар‘яна Кирилівна - староста 31 групи , де ви стали куратором. Хочу вибачитися за запізнення.
• Я вже дізнався ваше ім’я. Ваші вибачення прийняті, можете сідати . Та наступного разу будьте більш відповідальною. Ви - приклад для групи.
• Хм, командувати у нього виходить чудово( тихо мовила дівчина)
• Ви щось сказали?
• Ні, ні, вам почулося.

Мар‘яна підійшла до Насті і сіла поруч.

• Де тебе носило? Я сказала, що у тебе проблеми із шлунком і тому ти затримаєшся, напевно тому він був таким добрим коли ти увійшла.
• Добрим? Це по твоєму доброта ? Принизив мене, і цей чоловік має бути нашим куратором?
• Та тсс, не кричи ти так Мар‘яно. А то ще почує. Він тільки на півроку приїхав. Доки наш Валентин Аркадійович не владнає справи в Лондоні, ти ж знаєш він поїхав туди через сина, бо той захворів, кажуть що за півроку тільки повернеться.
• Блін, та він виглядає нашим ровесником, як може бути куратором? Якщо він тільки на півроку то чому так поводить себе? Егоїст!
• Мар‘яно Кирилівно ви ще довго розмовлятимете? - обізвався вже знайомий голос до дівчини. Досить того, що запізнилися так ще і не можете перестати розмовляти?

Мар‘яна сиділа мов вкопана. Чому саме її почув, половина групи перешіптується ж.

• Я думаю вам варто залишитися після пари, щоб ми могли краще обговорити вашу поведінку.

Дівчина не знала що сказати. -Причепився, блін.

Так і розпочалися ії «хороші стосунки» із куратором