Глава 1: Розмова між сином та матір'ю.

Касандер.
Майбутня розмова з леді Догран, колишньою головою клану Чорних драконів, сильно лякала. Та й розуміння, що сам у всьому винен, пригнічувало не менше, чим все інше, навіть, навпаки, набагато сильніше. Єдине, що мене заспокоює, це відчуття, що моєму дитинча нічого не загрожує. Мама з’явилась через декілька хвилин.
-    Тож, де буде відбуватись наша бесіда? – відразу запитала мене дракониця.
-    Думаю, краще за все буде в лавандовій вітальні, - після того, як взяв себе в руки, відповів їй.
-    От і добре, тоді ходімо, - в кожному русі і кожній нотці голосу, я відчував велику лють, але також тугу і біль, що заховані глибоко в середині цієї сильної жінки і мені стає від цього ще більш нестерпно на душі. Внутрішній звір гарчить від страху за свого дитинча. Через одну хвилину ходьби по дому, ми опинились в середніх розмірів кімнаті, зі стінами лавандового кольору, що не погано так заспокоювало, - Вельми не погана кімната, але перейдемо до суті справи, - ми сіли там, де нам зручно і почали свою розмову.
-    Запитуйте, тільки я не зможу відповісти на деякі ваші питання, тому будьте уважні, коли про щось запитуєте, - попередив я.
-    Це ти так вважаєш, але думка твоя кардинально зміниться при кінці нашого діалогу, повір мені, - мені і вірити не потрібно, адже й так прекрасно знаю, на що здатна мама, особливо заради сім’ї та клану.
-    Побачимо, - тільки і сказав я.
-    Що ж, де весь цей час знаходилась внучка? – хм, перше питання занадто вже безневинний, щось тут не так.
-    Аделіна потрапила в сім’ю герцога Кролінга, в королівство Алькор, - спокійно відповів на питання жінки.
-    Доообре, тепер, ким вона стала? – а ось тут не зовсім зрозумів суть питання.
-    - У якому сенсі? – уточнив у дракониці.
-    Яка у неї спеціальність? – повторила леді Догран.
-    Алхімік, - односкладно промовив я.
-    Неймовірно, дракониця і алхімік в одному флаконі! – я чудово розумію її здивування, адже сам відчув його, коли дізнався про все це.
-    Вона не простий алхімік, а перший алхімік Дакора, - з гордістю приголомшив новиною свою матір. На мене подивились очі, в яких горіло великі здивування та гордість.
-    Ось це неочікуваний поворот! – вигукнула жінка, - Добре, що відбувається навколо Аделіни? – отже, вирішила йти на пряму.
-    Її декілька разів намагались вбити. Причина, поки що, полягає в тому, що вона алхімік, та ще й перший.
-    Це дуже і дуже погано. Можливо, що причетні демони чи вороги, або ж твої, або герцога Кролінга, а ще є можливість того, що і ті і ті замішані, - а про демонів я й зовсім не подумав.
-    Ти впевнена, що тут можуть бути задіяні тварі? – все ж таки, мені хотілося знати точно.
-    Абсолютно, останнім часом вони занадто сильно активізувалися на кордонах. На мою думку, для того, щоб відволікати нашу увагу від чогось більш важливого і масштабного. – висловила свої підозри дракониця.
-    А знаєш, тепер багато чого починає складатися в загальну картину, але без доказів важко зробити хоч щось, - задумливо проговорив свої думки.
-    Про що ти? – запитала леді.
-    У нас в академії трапився один доволі дивний і небезпечний випадок, Аделіна тоді як раз втрутилась і все обійшлось. До нас заявився деякий Стефан Хасторіан і після його появи почали траплятись всі незрозумілі речі.
-    Що за випадок? – поцікавилась матір.
-    Вибач, але це справді не можу вам розповісти, - вибачився перед колишньою головою. На мене не задоволено подивились, однак прийняли до уваги і зрозуміли причини мого мовчання про це.
-    Розслідування ведеться? – лиш запитала жінка.
-    Ображаєш, поки не докопаюсь до правди, я не заспокоюсь, - мене нагородили теплим поглядом і схвальною посмішкою.
-    Знаєш, я можу тобі в чомусь допомогти, - а дракониця вміє зацікавлювати, - Я дещо чула про Хасторіана.
-    А ось із цього моменту детальніше, - мда, дракони і терпіння дуже важко взаємодіють.
-    Та почекай ти, я лише чула, що він був причетним в одному дуже не приємному скандалі, а ще, що в нього є брат. Проте після тих подій він зник із сім’ї і змінив собі ім’я, - задумливо говорила мама, - Більше нічого не можу згадати, але знаю хто може розповісти більш детально. Потрібно буде після нашої розмови з ним зв’язатися.
-    Повністю погоджуюсь з тобою. Проте будь обачна, якщо дійде до керівника Хасторіана, то ми нічого так і не дізнаємось, - попередив я свою матір.
-    Мене сильно тривожить різка зміна поведінки імператора. Зрозуміти у чому справа ніяк не можу, та й ніхто не дає змоги, тому я прийняв рішення, що клан Чорних драконів виходить з під юрисдикції імперії, - повідомив про своє рішення виходу вирішив особисто, адже таку новину краще чути не із слухів чи газетних новин. На мене запитально подивились, - Вибач, мамо, але розповісти до закінчення всього процесу ніяк не можу, магія не дозволить, а от після все розповім як все відбувалось. Сама розумієш, за весь час існування імперії, ні один клан не покидав її складу, а тут ось я заявив про це, тому вся процедура відбувається під тотальним контролем.
-    Що ж, сподіваюсь на майбутні подробиці, - відповіла мені леді Догран.
-    Імператор, начебто істинна пара Аделіни, але тепер я в цьому . сумніваюсь.
-    Чому це? – здивовано запитала жінка.
-    Я говорив, що імператор дивно себе поводить, так ось, одна із його дивностей в тому, що він одружується на іншій і вважає дочку зрадницею, хоча тоді вона врятувала і його і мене від дії ягід алькорі, - пояснив я своїй матері суть справи.
-    Щ…що? – шоковано питає Селест Догран, - Та як він…, це вже виходить за всі межі! – розсердилась дракониця, - Тепер мені все зрозуміло. Що ж, сідай та пиши листа Аделіні, де поясниш їй все, - вирішила відразу зайнятися справою леді дракон, - З онукой я сама познайомлюсь і коли буду нормально з нею спілкуватись передам їй твоє повідомлення та й поговорю нею на цю тему.
-    Хм, а ті маєш рацію, - і як я не подумав про цей варіант вирішення проблеми? Ще й першим міністром зовусь, точніше звався, мда! – Проте, не думаю, що все буде так просто.
-    Правильно, просто не буде, але ти поки що займись академією. Перевір її геть повністю.
-    Це я і так роблю. Думаю, що в першу чергу потрібно зайнятися адептами. Щось дуже у деяких підозріла активність.
-    Ну, на цьому і зупинимось. Мені вже пора йти, - втомлено промовила леді Селест.
-    Добре, тоді я зараз напишу листа і відправлю його тобі, - погодився з мамою.
-    От і добре, - на цій ноті леді Догран зникла у спалахі порталу, а я попрямував у свій робочий кабінет.