Життя — це боротьба. Почни її

Від днів же Івана
Христителя й досі Царство Небесне
здобувається силою, і ті, хто вживає
зусилля, хапають його.
(Матв.11:12)

Життя — це краса*.
 Але тобі чомусь постійно підсовують накладні вії і вставні щелепи…
Життя — це мрія.
Але тобі кажуть, що мрії – для тих, хто не вміє будувати планів…
Життя — це виклик.
Але ти давно виріс із усіх цих «слабо?»…
Життя — це обов'язок.
Але ж епоха лицарів давно минула…
Життя — це гра.
О, так! «World of tanks» чи «The Sims»?
Життя — це цінність.
Але, на жаль, цю тезу сповна розуміють лише ті, хто пройшов попередню…
Життя — це любов.
Але ти так і не дізнався, що «любов» значить «віддавати»…
Життя — це таїна.
Але кому ж подобаються надто складні загадки?
Життя — це юдоль бід.
Але ж завжди знаходиться хтось, винен у всіх-всіх бідах…
Життя — це пісня.
Але тобі кажуть, що не маєш слуху…
… І тому, наслухавшись усіх цих «кажуть», формулюєш своє «життя – це…»:
-    Життя – лайно, та ми з лопатою…
… Забуваючи при цьому, що життя – це боротьба.
Боротьба за істинну красу. За те, щоб дивитися на світ, як творець, а не споживач, руйнівник.
Боротьба за мрію. Боротьба за те, щоб вимолити її у Бога, вкінці все одно прийнявши Його волю.
Боротьба за сміливість прийняти виклик, виконати обов’язок, а насамперед – виконати слово.
Боротьба за вміння розрізняти гру і скарб.
Боротьба за вміння любити.
Боротьба за те, щоб зануритися в таємницю з головою, і нікому її не віддати.
Боротьба за болісні уроки і вчасні висновки.
Боротьба за неповторну мелодику власного життя, пісню, яку ніхто не заспіває так, як ти.
Боротьба за себе. Боротьба за тих, хто поряд і за тих, кого любиш.
Життя – це боротьба. І брехня, що настане день, мить – битва розпочалася з твоїм першим криком, з першим потоком повітря у твоїх легенях.
Це твоє життя. Божий Син боронив його у Гетсиманському саду і на хресті. Тепер твоя черга.

*За мотивами "Заповіту матері Терези"