Морська пригода

Геніальний задум (1)

Розділ Перший

Геніальний задум

(частина перша)

Така тема, як таємниці океану, завжди цікавила і притягувала людство. І справді, якщо задуматись, вода покриває більшу частину нашої планети, і що ж знаходиться там, на глибинах?

Здається, науковці і вчені всіх часів уже давно розшифрували це питання. Всім нам, і старим, і малим, відомо про морські течії, дивовижні корали, хижачок акул, мирних дельфінів та інших плаваючих риб, про океани, Маріанську западину, і це ще не весь список дивовиж моря... Навіть більше, бажаючи підкорити собі водний простір, люди придумали кораблі, лайнери і підводні човни, і вважають себе геніями, підкорювачами планети.

Та мені хочеться поговорити про інше.

Хто з нас в дитинстві не читав казки про русалочку чи не дивився фільмів про цих дивовижних жінок з сильними риб'ячими хвостами замість ніг... Так ось, дорослим людям здається, що це все фантастика, вигадка, і це тому, що вони виросли і перестали мріяти і вірити в дива.

Спішу порадувати: в безмежних глибинах океану справді існує життя, наповнене веселощів, пригод і чарівності. Русалки лише на суші - персонажі казок, а в морі вони цілком реальні і повноправні жителі. З давніх-давен (можливо від сотворення світу) в океанах жили могутні і красиві русалки. Всі вони об'єднувались у своєрідні зграї, які розселились по всьому світу і сховались від жителів суші.

Кожна русалка володіла магією і була пов'язана з водною стихією, що дозволяло морським мешканцям залишатись в тіні від людського світу.

У зграї русалок існувало три покоління: старійшини - найстарші і наймудріші русалки, часто очолювали зграю і знали все на світі; повноправні русалки - випускниці морської школи, підпорядковувались старійшинам і мали доступ до вищих магічних здібностей; молоді русалки - це молодший клас учениць морської школи, які лише навчались ставати зрілими чарівницями. Саме про таких учениць, які входили до Спільноти Моря Тонги, я поведу свою розповідь.

* * *

Серед воістину красивих глибин моря, заграваючи з молодими рибками, плавала русалочка. Вона мала довге чорне волосся, красиві оченята і довгий сильний хвіст темно-оранжевого кольору, покритий лускою, який з великою швидкістю розверзав хвилі, даючи дорогу русалочці.

Було тихо і спокійно, русалочка веселилась, в душі сміючись із розмов рибок про те, яка вона чарівна, здібна і красива серед інших в океані. Та раптом звідкись з'явилось голубувате іскристе світіння, яке пройшлось легенькою дрожжю по тілу водоплаваючої.

Вона обернулась і шокуючим поглядом вгляділась в сині глибини, шукаючи причину магічного сплеску.

Аж ось немовби з тіні над русалкою з'явились дві величезні грізні постаті. Це були істоти чоловічої статі із великими чорно-синіми риб'ячими хвостами. По їхніх обличчях русалочка прочитала (адже на глибинах морські мешканці не могли мовно спілкуватись між собою, це займали лише емоції і жести) наглу похітливу усмішку, велику гордість і бажання розважитись.

Грейсі (а саме так звали нашу героїню) зрозуміла всю складність ситуації: на неї, молоду і недосвідчену, напали могутні тритони, ще одні морські жителі. Вони були сильними чарівниками, а також дуже злісними і мстивими особами. Ворожнеча між цими двома морськими видами тривала з незапам'ятних часів, і саме тому русалки завжди остерігались тритонів і старались не запливати на їхні території.

Та схоже, що зараз це зробила Грейсі, хоч її рідне море Тонга вона знала дуже добре, і ніколи ще не чула, щоб злі тритони опинялись у цих водах. Для неї морські чоловічки були давньою легендою, яку не раз розповідали старійшини, до теперішнього моменту.

Грейсі хотіла було втекти, адже не знала, як протистояти тритонам. Але вони випередили її, пославши сильний потік магічної енергії у її бік. Русалка не встигла ухилитись, і тому упала на морський пісок. Злорадні тритони підпливали все ближче, маючи намір поквитатися з нещасною. Грейсі зреагувала швидко, і наполовину піднявшись, кистею правої руки почала водити колові рухи.

Хвилі біля тритонів заіскрились, вода ніби піддалась силі русалки, створюючи хвилями шалений круговорот, і це збило з пантелику одного з нападників. А другий же просто змахнув рукою, і хвилі миттю заспокоїлись, що привело в здивування Грейсі. Потім ще один потік енергії, запущений злюкою, полетів в русалку. 

Їй же стало сил зупинити ворожу магію, і умінням телекінезу відправити її в нападника. Це був класний прийом, враховуючи те, що Грейсі все-таки слухала повчання старійшин на уроках в морській школі. Поки противник, якого відкинуло на пару метрів його ж хвилею, залишався в нокауті, Грейсі вже збиралась пливти назад, на територію зграї.

І тут ззаду її схопив за руки другий тритон. Це розізлило русалочку, тому почала відбиватись уже фізичною силою, не маючи як застосувати магію. Але що ж казати, тритони завжди були у відмінній фізичній формі, і на мить Грейсі здалося, що це кінець, що їй не вижити, а ще коли до цієї боротьби приєднався інший тритон, взагалі стало туго.

Грейсі була дуже побита і знесилена, що вже ледве відмахувалась від ударів. А на думку приходило лише одне - що це все жахливий сонн, і коли вона прокинеться, повернеться і її звичне спокійне життя. Тут і поспів порятунок в особі двох інших русалок, які відволікли тритонів, і забрали звідти Грейсі, зробившись невидимками (це неперевершене вміння було дано, щоб русалки могли сховатись при потребі від очей людських), та попливли з того місця.

Це були Джулія і Луіза, одні з молодих русалок Спільноти Тонги, а також найвірніші і найвідданіші подруги Грейсі.

Трійця познайомилась у морській школі і відтоді вони стали нерозлучні.

Джулія була бунтарською натурою, впертою, трішки егоїстичною, для якої ніколи не існувало перешкод і заборон. Навпаки, ця світлоруса русалочка дуже часто їх порушувала, і їй було абсолютно байдуже, що того чи іншого за словами старійшин, робити не можна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше