Снігові емоції (2)

Розділ Четвертий

Снігові емоції

(частина друга)

Луіза і Грейсі вийшли на прогулянку до лісу, з яким Грейсі вже давно хотіла познайомитись. Луіза привела подругу на чудову поляну із зеленою травою, а головне, далеко в лісі, і їх тут ніхто не побачить. Тут же, на поляні, було розкидано багато дерев'яних інструментів, залишків від обрубків дерев і навіть слід від якогось постаменту. Так, в людей були свої чудасії, і Луіза висловилася щодо цього, що тут можливо, люди почиталиякогось свого бога.

 Це було без сумніву, адже, як русалки в морі поклонялись Місяцю і ще своїм морським богам, то і тут, на Землі мала б бути своя віра і свої звичаї.

Та сьогодні русалки не просто прийшли сюди прогулятись. Луіза вирішила застрахуватись, бо якщо вони і далі хочуть тренуватись з магією русалок, то в їхній кімнаті це робити дуже небезпечно. Ще хтось зайде, все це побачить і тоді почнуться розпитування. А тут, в лісі, було ідеальне місце.

 Тим паче, що Луіза хотіла показати Грейсі метод кристалізації з водою, який вона засвоїла ще в школі русалок. Щоправда, Грейсі не розуміла, як він може їм згодитись тут, на суші, адже ти ж не будеш у всіх на виду кидатись льодяними кулями, що весело можна було б провернути в океані.

 Але це було так красиво!

Луіза взяла гілку з дерева і своєю силою левітації всунула її у куб із води, який вона раніше сформувала в повітрі. А потім - ще одна маніпуляція пальцями - і вода замерзла, ув'язнюючи гілочку в красивій призмі. Це виглядало так, ніби розглядаєш експонат в музеї, який захований за склом. Торкнутись можна, а от взяти в руки - зась.

 А ще Луіза говорила, що при цьому важливе зосередження, і потрібно чітко уявити, що ти хочеш зробити, інакше все піде не за планом. Для прикладу русалка тим же способом заморозила кору найближчого дерева, яка вкрилась легким сріблястим інеєм. А як красиво воно переливалось на сонці...

 - Ну що, тепер твоя черга! - підбадьорила подругу Луіза.

 Грейсі зітхнула і спробувала повторити те, що побачила. Але, мабуть, їй такого результату не досягти, адже поки що Луіза була єдиною з них трьох, якій було під силу володіти морозом і холодом. У неї це завжди виходило. А от Грейсі, яка повністю сконцентрувалась на проблемі, не могла цього зробити. У неї вийшло лише розбудити легку хвилю вітру.

 - Привіт, дівчата! - пролунало звідкись. А через секунду на поляні з'явилась Джулія.

 - Джулія?! - ошелешено вигукнула Грейсі.

 - А... як ти нас знайшла? - поцікавилася Луіза, яка була здивована появою третьої русалки не менше, ніж Грейсі.

 - Ну... вважайте, що я володію даром інтуїції і йшла по ваших слідах.

 - І що? Як там побачення? - не втрималась Грейсі.

 Ну от, почалось... Що б такого відповісти, щоб вони відстали? Не бажала Джулія зараз це обговорювати. Русалка хотіла чимось себе зайняти, щоб не думати про те, що відкрилось їй сьогодні. А сперечатися з Луізою у неї не було настрою. Тому просто вдала, що їй цікаві їхні тренування.

 - Та все нормально. Давайте не будемо про це. Розкажіть краще, чим ви тут займаєтесь.

 Луіза і Грейсі переглянулись між собою і вирішили більше нічого не питати у Джулії. По її вигляду та настрою було зрозуміло, що щось пішло не так. І подруги зрозуміли, що зараз краще не мучити Джулію своєю цікавістю (а Луіза, як ніколи, загорілась бажанням усе знати), тому що вона і так нічого не скаже.

 Тому Грейсі поспішила змінити тему і почала пояснювати про той дослід, який вони проводили. Джулія поверхнево слухала слова подруги, думки у неї були зараз далеко і їй абсолютно нічого не подобалось. Але... Є ж іще Луіза і купа принципів, які Джулія не хотіла порушувати.

 Дівчина знала, що Луїза зараз почувається пречудово, на висоті, адже прекрасно знає все про кристалізацію. І тому вона не витримала і виявила бажання самій спробувати заморозити гілку в воді.

- Головне, зосередься, і ні про що інше не думай! - повчала Луіза.

 - Добре, «мамочка»!

 Джулія сформувала куб із води, але зовсім не була уважна і забула про гілку дерева. У неї перед очима все ще стояла щаслива парочка Карла і тієї незнайомки. Ніби бажаючи заморозити їх, Джулія направила свою енергію на воду.

 - Стоп! Зупинись! Що це ти робиш?! - кричала Грейсі, але Джулія її не почула.

 Через хвилину, коли злість перейшла, Джулія побачила, що вона заморозила всю поляну. Усе навкруги - трава, дерева, рослини, було покрите льодом...

 - Ого! - тільки й спромоглась сказати. Джулія зовсім не думала, що не зможе контролювати свої магічні здібності.

 - Ти дурепа?! Подивись, що ти накоїла! - накинулась на неї Луіза. Страх оволодів всезнайкою, і вона вперше визнала, що не знає, як їм діяти далі.

 - Джуліє, давай, розморозь усе! Ще не вистачало, щоб це все хтось помітив! - схаменулась Грейсі.

 - Але як? Та я не зможу! - мало не плачучи, відповіла Джулія. Вона усвідомила, що накоїла, але не хотілось приймати рішення. Не зараз…

 Тоді Грейсі застосувала силу кип'ятіння і лід потроху почав танути, але потім усе стало, як було.

 - ОЦЕ ТАК МИ ВЛИПЛИ!..

* * *

 Джулія сиділа на уроці фізики і робила вигляд, що старанно обмірковує, як вирішити задачку з контрольної роботи. Насправді ж вона тримала ручку в руках і втупилась у лист із завданнями, абсолютно не думаючи про важливість цієї контрольної. Їй було байдуже.

 Навіщо їй, русалці з магічними силами і умінням контролювати погоду, якісь дурнуваті закони про явища природи?!

 Зараз більш важливо, як їй виправити ситуацію з лісовою галявиною. Джулії було дуже соромно, що вона отак-от підвела подруг. І розбиратися з цією проблемою їй доведеться самій, бо, як бачимо, льодові чари їй не під силу. А що ж буде з її теплом Сонця? Чи вона спалить увесь ліс до чорту?