Секрет русалок у небезпеці (1)

Розділ П'ятий

Секрет русалок у небезпеці

(частина перша)

Минали дні, а в житті трьох молодих русалок, які оселились в приморському місті, майже нічого не змінилось. Хіба що Джулія все-таки почала відносини з Карлом і з того моменту про подруг майже забула.

 Були все той же гуртожиток, все те ж навчання, усі ті самі люди і однокласники... Але Джулії не було поряд. Навіть коли Луіза і Грейсі майже щоранку влаштовували перегони з підводного плавання (це стало їхньою своєрідною традицією), Джулія плавала з ними дуже рідко. Вона тепер постійно тусувалась із Карлом і його компанією, а коли іноді ввечері бачила подруг, то не завжди бажала ділитись, як пройшов її день. Одне було ясно точно: вона по вуха закохалась і виглядає дуже щасливою.

Луіза почувалась дуже самотньою. Можливо, їй справді не вистачало суперечок з Джулією. А Грейсі... Русалка відчувала, що і вона віддаляється від неї. Вона все більше ставала звичайною земною дівчиною, і мрії у неї уже були схожі на бажання людей.

 Але ж вони не такі! Вони - чарівні істоти з моря з супермагічним даром. Що не кажи, Луіза сумувала за океаном і плекала мрію, що одного разу вони всі троє туди повернуться. У своїй Спільноті їм нічого робити, але невже це привід не жити в своїй стихії?

 Так, на них тепер пожиттєве клеймо, вони вигнаниці, які позбулись рідного дому, але хто сказав, що вони самі не можуть його створити? Адже дім - це там, де ти почуваєшся в безпеці, це там, де тобі по-справжньому добре.

 Такі тривожні думки щодня снували в голівці Луізи, але вона ні з ким не ділилась своїми переживаннями. Вона знала, що подруги обов'язково підтримають її, але самі при цьому залишаться нещасними. Вони ж уже прикипіли до цього, як вважала Луіза, «тимчасового дому», а особливо - до земних хлопців.

 Тому дівчина вирішила і самій трохи відволіктися і спробувати з кимось подружитись у місті. Тим паче, що вони з Грейсі вже зрозуміли як працює їх магія, і їм навіть вдалося розморозити льодовик на лісовій галявині, де «похазяйнувала» їхня весела подруга.

 І схоже, що такий варіант знайшовся.

Це була Джесіка, місцевий авторитет, а ще та сама подруга Карла, через яку вони з Джулією трохи один одного не так зрозуміли. Насправді ж, дівчина - це подруга дитинства Карла і Макса, яка вчилась у паралельному класі в їхній школі. Пізніше вона поїхала вчитись в Австралію, і про неї довго не було чуток. Але тепер дівчина повернулась додому і зв'язалась зі старими знайомими.

 Карл та Макс були дуже раді її поверненню, а Джесіка старалась звикнути до того, що змінилось, поки її тут не було.

Основною її фішкою, а ще й улюбленим заняттям була пристрасть до моди і шопінгу. Джесіка завжди виглядала на всі сто і багато дівчат з її оточення заздрили їй і хотіли бути схожими на неї. А ще вона просто обожнювала тварин і мала звичку заводити собі то собачку, то папугу, і навіть колись у її будинку був акваріум з рибками. Можливо, саме тому вона і влаштувалась на роботу в місцевий престижний зоопарк, де погодилась вести екскурсії для відвідувачів.

 Так вона хоча б здалеку спостерігала за різними тваринами, яких тут було безліч. Тут були ті, що водилися в різних районах і островах самої Океанії, і навіть екземпляри з далеких чужоземних країв, таких як Австралія, Тасманія, Індонезія та інші. Тут Джесіка почувалась ніби в своїй стихії. Їй дуже подобалось дарувати людям знання про те чи інше дивовижне створіння.

Луіза випадково зіткнулась із нею в тому ж зоопарку, і Джесіка навіть провела для неї екскурсію. Луіза помітила, що з нею досить легко спілкуватись і довідуватись все більше про дивовижний земний світ. Русалка навіть заради цієї дружби ризикнула своєю таємницею.

 Просто під час прогулянки Джесіка показала їй поранену коалу, яку нещодавно привезли з Сіднея. Цей бідний і прекрасний вид і так на межі вимирання, а ця коала взагалі не бажала пристосовуватись до нового оточення та умов навколишнього середовища. Ніхто із працівників закладу не знав, чим їй можна допомогти.

 Луізі стало жаль бідолашну маленьку тваринку, і вона вночі пробралась на територію зоопарку і своєю магією зцілила коалу. Ці чари дівчина освоїла зовсім недавно, і помітила що вони дійсно можуть їй знадобитись.

 Русалка завжди слухала старійшин в зграї, які постійно твердили, що люди - це вороги, злі і жахливі істоти і їм не варто допомагати. Проте побувавши на суші Луіза впевнилась у протилежному. І захотілось використовувати свій магічний дар на благо і на хороші вчинки.

 А яка ж рада була Джесіка! Хоч вона постійно і повторювала, що такого просто не може бути, бо всі знали, що тваринка довго не протягне. І всі називали це великим дивом.

 А Луіза продовжувала спілкуватись із Джесікою, сподіваючись, що ніхто ні про що не дізнається...