Секрет русалок у небезпеці (4)

Розділ П'ятий

Секрет русалок у небезпеці

(частина четверта)

Перед тим як іти до подруг, Луіза вирішила заглянути до Джесіки. Вона була в її домі вперше, і тому не одразу зорієнтувалась, куди потрібно йти. По дорозі русалочка була в захваті від побаченої краси. Це наче не дім, а зелений парк якийсь!

Будинок у Джесіки був одноповерховим, ошатний, з викладеною маленькими плиточками мозаїкою на стінах. До нього від великих воріт вела акуратна стежечка з бруківки, а навколо простягався величний зелений сад.

 Тут було дуже гарно: доглянуті підстригнуті кущі (як зрозуміла Луіза, цим всім займаються домробітниці), багато різних квітів, наче в оранжереї, а також подекуди розставлені маленькі фігурки різних тваринок з гіпсу. Справжня зона для фотозйомки!..

 З розповідей самої Джесіки, Луіза знала, що вона захоплюється садівництвом, і саме на її прохання батьки колись організували куточок живої природи прямо у себе на подвір'ї. З тих пір Джесіка і займається вирощуванням різних видів рослин, а ще їй іноді допомагають садівники, у яких вже є чималий досвід такої роботи. От Луізі і захотілось побачити гарно розписану словами красу саду, наживо, власними очима.

 Адже як-то кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути...

Коли Луіза увійшла всередину, вона побачила старшу жінку, яка вовтузилась із маленькою машиною, яка видавала досить грізні і незрозумілі звуки. Дівчині вже було відомо, що саме таким способом люди чистять свої оселі від бруду і сміття, а дивний прилад, за словами Грейсі - це пилосос. Тим паче, що в гуртожитку таким користуються постійно.

 - Вибачте, а Джесіка вдома? - підійшла Луіза до жінки і ввічливо запитала. Вона вже засвоїла урок, що тут, на суші, потрібно бути вкрай ввічливими, і що нахабство і хамство тут не люблять.

 А отже, щоб отримати інформацію, треба сидіти тихо і поводитись стримано, наче ти - одна з них.

 - Так, вона удома, зараз має бути у ванній, - відповіла прибиральниця і далі продовжила займатись своєю справою.

 - Дякую, тоді я піду до неї!

 І Луіза направилась в сторону, куди вказала їй служниця. Її зовсім не соромив той факт, що Джесіка, можливо, зараз приймає душ і знаходиться у ванній зовсім роздягненою, що для людей непристойно - витріщатись на голих дівчат.

 По дорозі русалка розглядала будинок, і для неї він був просто шикарний. Дорогі меблі по кутках, на стінах висіли різні картини, на стелі - прикольні люстри, а на вікнах - розкішні штори.

 А ця сім'я непогано влаштувалась!

 Ще б пак, адже мати Джесіки зараз успішна бізнес-леді і після розлучення з чоловіком (Джесіка не любить згадувати те, що батько пішов від них і зараз живе з іншою сім'єю) відсудила у нього чимало майна.

 Цікаво, а особняк Карла такий же? Чи іще химерніший?

 Джулія, звісно, розповідала, що там - незвідана розкіш, і все таке дороге, адже облаштовував будинок якийсь відомий дизайнер. У ньому іноді навіть сам Карл примудряється заблукати...

- Джесіко, привіт! Ти тут? - безцеремонно і без стуку увійшла Луіза у ванну кімнату.

 На щастя, Джессіка була одягнена і не приймала душ, а скоріше, ремонтувала його. Вона, схилившись над трубами, щось там крутила цікавим інструментом і попутно сердито лаялась. Вона була зайнята роботою і тому не почула слів Луізи.

 А русалка з цікавості підійшла ближче і торкнулась плеча Джесіки.

 - О, привіт, Луізо! А що ти тут робиш? - помітила її дівчина і привіталась. Та Луіза не встигла їй відповісти, бо сталось те, чого ніхто не очікував.

 Джесіка, мабуть, щось не туди закрутила, і раптом з душового крану сильною струєю полилась вода на обох дівчат.

 - Ох, ти ж капець! Блін, що ж робити? - заметушилась Джесіка.

 Луіза зрозуміла, що вона вся промокла, і зреагувала блискавично, з гучним поштовхом відчинивши двері, і помчавши до виходу.

 - Луізо, стій! Ти куди?! Ти ж тільки прийшла... - Джессіка була спантеличена і здивована такою поведінкою подруги.

 Луіза знала, що через лічені секунди вона перетвориться в русалку і цьому вже ніяк не можна було перешкодити. Але в коридорі вона наткнулась на матір подруги, яка, напевно, тільки приїхала з роботи. Нічого не сказавши їй і не привітавшись, Луіза повернулася назад до ванної, де Джесіка уже зупинила воду.

 Місіс Хантер з переляку мало не впала, ну не кожен же день на тебе кидаються промоклі незнайомки. А в Луізи тим часом не залишилось іншого виходу, як...

 - Джесіко, ти зараз дещо побачиш, тільки, прошу тебе, не лякайся! - сказала Луіза і зачинила за собою двері кімнати.

 - Луізо, не розумію! Що з тобою? Що за ігри?

 І тут Луіза упала на підлогу, замість ніг у неї з'явився великий риб'ячий хвіст, як у морських тварин, груди покрились лускою, і повіяло запахом океану.

 У Джесіки очі округлились до незвичного розміру, і від шоку вона не могла і слова сказати. Невже це правда?..

 - Джесіко, дочко, де ти? Матуся повернулась! - ласкаво покликала її місіс Хантер.

 Луіза кивнула дівчині головою і з мольбою в очах змусила її вийти до матері.

 - Я тут, мамо! Здрастуй! А ти чого так рано повернулась? - і дівчина обійняла матір, вдавши, що все добре, хоча її серце зараз шалено колотилось в грудях.

 - Та зустріч скасували, і я приїхала! - відповіла жінка. - А в тебе як справи?

 - Та у мене все супер! От тільки доведеться викликати майстра по душових, бо напевно, нашій триндець! - відповіла їй Джесіка, і поки старша Хантер пішла переодягатись, заглянула в ванну.

 Але на її величезне здивування, там уже нікого не було...

* * *

- Ти була права, я не з вашого світу! - розпочала Луіза, коли вони з Джесікою знову перетнулись.

 Русалка була налякана і схвильована, а ще вона зовсім не знала, як пояснити новій знайомій її ситуацію. Але вирішила все ж таки відкритись, бо знала, що після побаченого Джесіка просто так не відчепиться, а що гірше - почне задавати питання.