Мерзенна угода (2)

Розділ Шостий

Мерзенна угода

(частина друга)

Макс простував додому після дружніх посиденьок з Карлом, і на душі йому було неспокійно...

 Якісь вони всі сьогодні дивні, і все це було підозріло. Ще й після школи він чогось погодився позайматися з Карлом і трохи "підтягнути" його знання зі шкільних предметів. І тут його друг ніби збиткувався над ним: Макс, як успішний учень, бачив, що Карл непогано розуміється на шкільному матеріалі, але чомусь він сам твердив протилежне. І навіщо він його тоді покликав?

 Джулія зникла з поля зору після декількох уроків, але це навіть добре, що вона не була присутня на цьому так званому «репетиторстві», бо просто не витримала б поведінки Карла. Грейсі за весь день Макс так і не зустрів, що було не менш підозріло, бо хлопець звик, що ці три нерозлучні дівиці завжди тримаються разом. І йому стало сумно і нудно. Ба, навіть невдаха Остін сьогодні не сказав йому жодного кривого слова, а це щось таки значило.

І тут... Біля дому хлопець помітив декілька столиків з апетитними стравами, також усюди були розвішані кольорові стрічки і повітряні кульки, а ще тихо грала якась романтична мелодія.

- О ні! Тільки не це! - Макс вже встиг здогадатися, який сюрприз йому приготували, і вже був не в захваті. Не стільки від самої вечірки, а скільки від її учасників. Це ж напевно зараз усі його знайомі і друзі зі школи тут.

Всі вони сьогодні будуть говорити йому ласкаві слова, вітати, святкувати разом, а вже завтра він знову стане для всіх пустим місцем і з ним спілкуватимуться лише для того, що він поділився шпаргалками для чергової контрольної в школі.

- Happy birthday! Happy birthday! Happy birthday, dear Max, happy birthday to you!!! - раптом полинуло з усіх куточків, і як це зазвичай буває, усі запрошені гості з'явились перед іменинником зі своїх сховків. Всі раділи, посміхались і плескали в долоні.

- З Днем народження тебе, любий! - до нього підійшла Джесіка і вручила маленьку сріблясту коробочку. Після цього дівчина сміливо поцілувала хлопця в щічку нібито як в знак вітання, але Максу раптом стало якось не по собі від цього.

 Він хотів уже було відкрити коробку і роздивитись подарунок, але вчасно згадав, що на нього всі дивляться і це буде неввічливо.

 І розпочалось святкування!..

 Гучно грала музика, пляшки спиртного "ходили" поміж юрби, усі веселились, танцювали і жартували, показуючи різні приколи.

 Макс краєм ока все-таки розгледів Грейсі десь в натовпі, і хотів підійти до неї і сказати про те, що так довго роздумував, але все ніяк не виходило.

То Джесіка з усмішкою забирала його, щоб познайомити з черговим гостем, її другом або подругою, адже крім приятелів Макса тут на вечірці було повно незнайомих людей, як це розумів хлопець - друзі друзів і родичі друзів. Ну так, як зазвичай влаштовуються вечірки, то присутніми на них мусить бути мало чи не все місто.

 То його попросили задути свічки на святковому торті (знайшли час, до речі) І загадати бажання, а потім ще й говорити промову, то його відволік Карл, щоб щось показати... І ось так тривало чи не весь вечір...

Макс навіть помітив дивну поведінку Джесіки, яка постійно крутилась біля нього, вже навіть втративши весь сором і кидаючись йому на шию. Та він узяв та й списав це на перевтому (як не крути, це ж Джесіка організувала таке святкування) і алкоголь, якого тут було немало. І все ж, хлопець був вдячний подрузі за цей прекрасний вечір, і він все-таки зміг хоча б на короткий час забути про всі свої проблеми.

А потім Макс просто загубив Грейсі в юрбі. Веселощі йшли своїм ходом, але йому ставало щораз-то нудніше, навіть Карл з Джулією не залишились до кінця, а побажали усамітнитись в іншому місці.

П'яна компанія Остіна і він сам тим часом розійшлись не на жарт, і почали чіплятись до усіх дівчат навколо. Навіть Луіза потрапила в його брудні рученята, але вона швидко зорієнтувалась і влаштувала свою помсту: через хвилину хлопці були всі мокрі і злі через відро з помиями, що русалка на них вилила.

 Це видовище розпалило публіку ще більше!..

Після цього Макс підійшов і спитав у неї про Грейсі, але Луіза відповіла, що нічого не знає і сама її вже шукає.

А що ж Грейсі? Русалка бігла не покладаючи ніг, стараючись втекти якнайдалі від цієї шумної юрби. Вона була дуже засмучена і спантеличена поворотом подій. Адже все виглядало так, ніби Макс не хоче її бачити.

А вона ще чепурилась заради нього, вдягла розкішне плаття і з веселим настроєм прийшла на вечірку. Та що там казати, він навіть подарунок від неї не захотів прийняти, а Джесіка веліла покласти його на стіл до інших подарунків. І взагалі, вона бачила їх удвох з Джесікою і зрозуміла натяк.

 Ну, якщо вони двоє - пара, то звісно ж, вона не посміє їм заважати.

 Просто досі Грейсі вважала, що Макс прихильний до неї, і між ними могло б бути щось більше, ніж дружба. А тепер звідкись з'явилась ця Джесіка і от результат...

 Грейсі зневірилась у собі, і пороздумувавши, захотіла повернутись в океан. Адже цей земний хлопчина - це було єдине, що утримувало її тут, на суші. І це було так несправедливо!

 Жодна русалка, мабуть, ну може окрім Джулії, не відчувала зроду того, що відчуває зараз її серце. Біль, зрада і непорозуміння... Як же все-таки шкода, що не все на світі можна виразити словами!

Грейсі було дуже паскудно на душі в той момент.

 Русалка і не помітила як опинилась на пляжі. Їй було геть наплювати на сукню, яку вона забруднила, сідаючи на гарячий пісок. Піти плавати вона сьогодні не ризикнула, настрій був не той. І вона вирішила зробити вигляд, наче з захопленням спостерігає красивий захід сонця і шум морського прибою.

 Вона плакала… Тому що все це було несправедливо!

 Несправедливо те, що вона закохалась в земного хлопця. Несправедливо те, що вона взагалі покинула море і опинилась тут.