Розділ 3

Це все так дивно…

Я б ніколи не подумав, що з першого погляду на людину, в голові і у душі може настати такий безлад.

Майже кожного вечора їду в клуб, напиваюся до безпам’яцтва. Раніше ще дівчину якусь собі чипляв, а тепер просто напиваюся і ледь живий сам їду додому.

Пройшло декілька днів після тієї вечірки, та досі, коли я закриваю очі, я бачу її.

Я бачу як вона заходить в кімнату за руку з Сергієм, і сором‘язливо посміхається.

Раптом її погляд зустрічається з моїм, та вона зразу його відводить.

Потім вона сідає біля мене, і мені різко зносить дах від того як вона пахне. Цей солодкий, ніжний запах, який так їй підходить, назавжди закарбувався у моїй пам‘яті.

Мене ніби підсвідомо тягне до неї. Я тоді навіть і не помітив як моя рука опинилася за нею на спинці дивану, а я мало не впритул до неї.

Ох…

А коли ця дівчина випадково повернулася до мене, і ми на декілька секунд, ніби задивилися один на одного.. Я назавжди запам‘ятав її карі очі, хоч вона і швидко відвернулася.

Я весь вечір просидів, з надією, що от от, проявиться десь та чорна пляма, яка відіб‘є всі мої думки і бажання до неї. Але нічого такого не трапилося…

Але ж так не може бути! Точно щось є!

Я зможу втриматися! Я не наступлю на ті самі граблі!

Аня дала мені дуже чіткий урок – НІКОЛИ БІЛЬШЕ НЕ ЛЮБИТИ, І НЕ ВІРИТИ В ЛЮБОВ!!!

Та і про яку любов можна говорити, якщо вона дівчина мого брата?!

Пробач мені Сергію! Пробач, що дозволяю собі навіть думати про неї!

І чому я взагалі згадав про кохання? ЙОГО НЕ ІСНУЄ!