Глава 4 Хтось шукає неприємностей тому їх і отримає.

Тому позбутися філій, продавши їх, не вихід. Навіть якщо банки не видають позику і вимагають повернути попередню, ми маємо вирішити це ,не руйнуючи компанії.

-Але як це зробити?- невпевнено запитала жінка, яка також була директором в “ФОКС ІНКОРПОРЕЙТЕД”.- Додаткового резерву немає, термін погашення кредиту вони дали нам занадто маленький.

• В корпорації “ФОКС ІНКОРПОРЕЙТЕД” було декілька директорів: тоді як один директор відповідав і керував якимсь одним відділом, другі – іншими, а деякі навіть філіями, при цьому кожен виконував якусь одну сферу діяльності компанії, таким чином формуючи її основу.

-Треба звернутися до інших банків,- висловився Джонатан.

-Ми вже отримали від них відмову,- промовив ще один директор.

-Я кажу не про великі банки.

-Ви маєте на увазі приватні? Чи банк “ Фінансовий шлях ”?

• Приватні банки були банками з меншою довірою від людей, а також низькими відсотками депозитів і великими відсотками кредитів. Тоді як “великі банки” знаходилися під опікою держави завдяки передачі частини своїх акцій їй, таким чином, до казни йшли додаткові фінанси, а банки мали кремезний захист. Приватні ж не мали такого. Здебільшого ними керувала одна людина чи спілка акціонерів, які і вирішували курс такого банку, через що впевненість у майбутньому така структура не викликала. Але існували приватні банки завдяки швидкій позиці і меншій бюрократії. Звісно здебільшого до них йшли звичайні люди, які не мали змоги взяти кредит у “великих”, а становище вимагало цього. Тому навіть при умовах втратити все через це вони брали позику під великі відсотки.
• “ Фінансовий шлях ” – банк який належав родині Смітів і був одним з “великих”. Кажуть що останнім часом ті придбали також деякі акції інших “великих” банків, таким чином ,сильно розширяючись. Але підтвердженої інформації цього поки не було.

-Щодо приватних – так, і ніколи - “ Фінансовий шлях ”. Я б не хотів жодним чином асоціюватись з тією родиною.

-Але хіба це не призведе до втрати нашої репутації, крім того, приватні можуть забажати за це не лише великий прибуток, але й відсоток акцій компанії.

Та і сам крок дуже ризикований, бо зв’язуватися з ними дуже сумнівно. Невідомо, що від них можна чекати.

-Я розумію ваші побоювання, але скрутна година потребує ризиковані дії для підтримки всієї компанії, тому прошу вас зробити все можливе і не можливе для цього. Ми вийдемо з цієї скрути переможцями.

-Добре, президенте.

-Ми з вами до кінця.

-“ФОКС ІНКОРПОРЕЙТЕД” не здолати!- промовив кожен присутній.

На виході з кабінету ще чулися тихі розмови між ними:

-Я все-таки не розумію, чому раптом банки відкликали позику, при тому, що в нас добре все складалося?

-Не тільки тобі це не зрозуміло…

…

-Пане, до вас прийшла ваша дружина,- негайно повідомила президента Сара щойно закінчилося зібрання і двері кабінету відчинилися.

Джонатан не дочекавшись своєї коханої негайно вирушив до неї. Але, вийшовши до приймальної, він так нікого і не побачив.

-Ви сказали, що Діс прийшла?- трохи спантеличено запитав Джонатан.

-Так, пані сидить на канапі ось там…,- хотіла вона показати, але на тому місці вже нікого не було. Сара почала озиратися навкруги, не розуміючи куди поділась пані. Ще якусь мить тому її можна було помітити за канапою, але не зараз. Навіть Коперфільду та Гудіні таке не під силу…

Девід Копперфілд - американський ілюзіоніст та гіпнотизер, відомий своїми видовищними фокусами та трюками.

Га́ррі Гудіні - американський фокусник, ілюзіоніст, знаменитий «ескейпіст» (від англ. escape «звільнятися») - майстер неймовірних звільнень від найнадійніших пут і замків.

…

-Їм було відмовлено в позиці, як ви і хотіли,- повідомив Ендрю Сміта ,повненький чоловік за сорок. Він працював урядовцем країни Кінг і відповідав за контроль і співпрацю фінансових структур, як внутрішньо (в межах країни) так і зовнішньо (в співпраці між країнами).

Урядовець - особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Звали його Ларго Джоб. Це був жадібний чоловік, який підіймався сходинкою підвищень через спини своїх колег. Своєї вигоди він ніяк не міг проґавити. Тепер же, займаючи одну з найголовніших посад, йому випала, ну просто, найприбутковіша нагода, через яку він зміг би стати однією з найбагатших людей в країні, а далі підняти свою родину до найвпливовіших сімей, тоді б ним вже ніхто і ніколи не помикав.

-Але довго ми так не зможемо, лише деякий час. Мені довелося знайти лазівку, щоб надавити на них, а також використати акції, які належать державі. Якщо ж доведеться довше, то це може коштувати мені моєї посади.

-Довше не доведеться, цього часу цілком досить,- спокійно відповів йому Ендрю Сміт, тримаючи келих з вином, час від часу попиваючи з нього. Він відпивав маленькими ковточками, насолоджуючись букетом. Таким чином Ендрю більше не промовив жодного слова урядовцю.

-До речі, щодо коштів, на жаль мені довелося витратити куди більше ніж розраховувалось, тому...- зненацька додав Ларго Джоб з хитрими очами і невеликою посмішкою на обличчі. Звісно про великі витрати він збрехав, оскільки йому вдалося переконати усіх, що це робиться для перевірки великих корпорацій і зменшення їхнього впливу на державу. Щодо того, чого саме лише корпорація “ФОКС ІНКОРПОРЕЙТЕД” зазнала такого удару, то Ларго відповів, що це тільки початок. І хоч були супротиви, але він їх подолав.

-Не турбуйся, ти отримаєш своє,- промовив до того Ендрю. Зараз його сім’я могла дозволити це. Хоча йому і не було відомо звідки у його батька такі ресурси, але це не має значення. Щодо цього урядовця, то нехай поки тішиться, коли він відіграє свою роль…

І поки ці двоє розмовляли, то не помітили, що з дзеркала на них споглядали чиїсь гарні очі.