Моя поезія...
Шевченкові
Легким пером написані слова
Лягли у зошит рівними рядами.
Тяжіє уночі від слів тих голова,
Коли подумаєш, як жив без них роками.
Коли в засланні не позволено було
Читать, писать, молиться і творити,
Тоді на серці каменем лягло,
Що без тих дум не можеш в світі жити.
Ти той, хто за собою вів народ,
Хто дарував надію, віру й силу.
Хоч не здобув життєвих нагород,
Та Заповіт твій виконать спішили.
Ти дав народу поштовх до мети,
Щоб за нащадків порадіть хоч трохи,
Ти дав команду впевнено іти
Й розправив лабіринти у дороги.
Ти українець, патріот, ти вождь
Для мене і для кожної людини.
Ти дорогий для серця, як земля,
Як верби, гімн, барвінок, як калина...
Ти все, що до народу від душі
Йде чистими думками, не злолихо.
Ти оселив у серці свої думи,
Що чепчуть нам про волю тихо-тихо...
Відред. - 2021
Відредаговано: 17.11.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
