Моя Україна

2. Про Каїнів сьогодення

На покривалі сніжному сліди червоні…

То не калини сльози потекли,

То палачі, що браттями назвались,

Як Каїн Авелів вбивають вдень, вночі…

—За що ж ти, брате, зуб на мене точиш?

І чому руку сильную підняв?

—Щоб голос твій замовк у цьому світі!

Щоб кращим мене перед Богом ти не став!

—Чи ж то моя вина, мій старший брате,

Що в твоїм серці злоба й лють кипить?

За що ж погинуть безневинні люди?

Навіщо землю у крові топить?

Та брат не чує…Руку підіймає…

Червоні краплі бризнули на сніг…

І бачить Бог: немає розкаяння

У Каїна, що брат його поліг.

—О Каїне-Росіє, де же брат твій?

А Каїн Богу відповідь дає:

—Хіба я сторож для «неонацистів»?

Хіба потреба в тім у мене є?

І гнівно Бог свій вирок йому каже:

—Серед народів будеш вигнанцем

За те, що кров пролив, і вопіяє

Та кров перед Моїм святим лицем!

Криваве діло ти вершиш, хоч віриш,

Що твої справи до вподоби є мені…

А Каїн каятись не хоче й далі

Кричить до Бога: 

—Дай тавро мені!

Поставив Бог тавро «Убивця брата»

І той пішов від Бога вдалечінь…

Хоч храмів нині має пребагато,

Нема служіння Господу у них!

І прийде день, коли понищить храми

Й доми нащадків Каїна Господь.

—Готуйся, Каїне, прийняти кару,

За те, що вибрав кров, а не любов!

 

07-08 березня 2022




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше