Моя Україна

24. Злободенне

Ті, хто в Україні кричали:

«Россия—мать,

Да никого они не побомбят!»

Тепер сидять тихіше мишок,

Бо русскій мір побачили, 

Вже  все не «понаслышке».

Русская весна прийшла—

Насрачила і далі пішла

Вбивати, руйнувати, гвалтувати.

Їй навіть в голову не приходить після себе прибирати.

А ще, хіба так робить мати?

Юних синів на погибіль кидати,

Вірну смерть весною називати?!

Отака вона і мати,

Отака її весна.

Моя ж рідна Україна,

Не така лиха.

Їй чужого не потрібно,

Їй своє би мати.

Щоб спокійно в своїм краї

Господарювати.

Їй своя весна миліша, бо вона—вкраїнська.

Хай в поляка буде польська, 

А у фінна—фінська.

Кожен хай собі панує у своїй сторонці,

А не лізе до сусіда, типу «оборонка»!

А хто на своїй землі  

чужого чобота шукає

Буде народом проклинатись,

Завжди буде гнаний…

29.05.2022




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше