Розділ 9

Як тільки ми приїхали до нашого будинку, я одразу ж вистрибнула з машини й побігла до себе в кімнату. Я відчувала такий сором, що хотілося плакати. Сівши спиною до дверей, я охопила свої коліна руками та почала вкотре згадувати кожен момент. Як? Як ми від звичайних розмов перейшли до такого? Як взагалі я могла дозволити йому зробити таке зі мною? Але ж це не він! Я сама роздягнулася перед ним, розщепила його сорочку, згорала від бажання. Просто я не могла... Не могла зупинитися, не могла відштовхнути його, не могла притупити це бажання. Хоча й знала, що мені навіть не можна думати про нього в цьому плані. Оглянувши себе, я вирішила сходити в душ. Мені хочеться змити це все, щоб забутися. Шкода тільки, що це неможливо. Гаряча вода допомогла мені розслабитись, але я все одно розуміла, що зробила страшну помилку. Я закуталась в рушник та підійшла до дзеркала. Мої губи були покусані та червоні, а на шиї з'явилися синці від поцілунків. Доведеться тепер їх приховувати від мами. Я повернулася до себе в кімнату та вдягнула теплу піжаму. Мені хотілося натягнути на себе якнайбільше одягу, бо цей сором мене вбивав.
Наступного ранку я чекала серйозної розмови з матір'ю. Я вже згорала від нетерпіння вислухати весь той бруд, який вона планує вилити на мене.
Я вирішила вдягнути сірий гольф та чорні шкіряні легінси. Треба ж приховати сліди вчорашнього божевілля. Проснулась я з думкою про те, що можливо в наших з Артуром стосунках щось зміниться. Я більш ніж впевнена, що хлопець небайдужий до мене. Ми б могли бути разом. Спочатку можна було б приховувати, а потім зізнатися. Євген хороший чоловік, тому думаю, що він міг би зрозуміти нас. Тільки моя мама все псує. Вона вже дала мені знати, що категорично проти цього.
Я спустилася на сніданок і помітила за столом Артура. Він зустрівся зі мною поглядом, але одразу ж відвів його.
— Доброго ранку, — тихо сказала я та сіла на своє місце.
— Як ти, люба? — спитала моя мама і мило усміхнулася.
— Просто прекрасно, — буркнула я та навіть не подивилася на неї.
— Єво, я надіюсь, що ти в порядку? — спитав у мене Євген, — Станіслав поводився дуже непристойно, як для такого поважного чоловіка.
— Все добре. — відповіла я і слабо усміхнулася.
Через деякий час Артур піднявся та вийшов з кімнати. Я вирішила, що нам все-таки варто поговорити про те, що було вчора, але коли я вибігла за ним на вулицю, то хлопець вже поїхав. Я боялася, що він почав мене уникати, але схоже, що так воно й було.
Протягом двох тижнів я всяко намагалася поговорити з ним, але кожного разу він втікав. Мене це і лякало, і засмучувало. До кінця семестру залишилося ще трішечки, а мені навіть не вірилось, що я вже пів року в цьому будинку. Я думала, що не витримаю тут ні дня, але все виявилось зовсім по-іншому. На диво, мама не сварила мене за той випадок і навіть не питала, куди я зникла після відкриття салону. Я сиділа в себе в кімнаті та читала любовний роман. Ніколи не захоплювалася таким читвом, але просто зараз я так захопилася відчуттями головної героїні, що не могла ні на хвилинку відірватися. Мені одразу ж захотілося знову опинитися в обіймах Артура, знову відчути тепло його тіла та приємні дотики. Схоже, я вже божеволію, але нічого не можу з собою зробити. На годиннику була восьма година вечора. Я повільно піднялася зі свого ліжка і все ж вирішила зробити це. Мені було трохи страшно, але я надіялась, що він не відштовхне мене. Я підійшла до дверей його кімнати, але мені ніхто не відчинив, тому я вирішила сама зайти. В кімнаті не було нікого і я ввімкнула собі світло. Ніколи раніше не була тут, тож легенько зачинивши двері, взялася розглядати кімнату хлопця. Стіни пофарбовані в сірий колір, а подекуди були чорні розводи. Щось подібне на імітацію мармуру. Посередині стояла величезне ліжко, зроблене з чорного дерева, а збоку така ж тумба. На стіні висів великий чорний телевізор та колонки. Панорамне вікно відкривало вигляд на басейн, а відсувні двері були проходом на балкон. Я підійшла ближче до ліжка та сіла на нього. Шовкові простирадла так і манили провести по них рукою. В голові одразу ж промайнула думка, як би відчувалося на них моє тіло. Напевно, це було б приємно, коли гаряча шкіра ковзала б по цій гладкій поверхні. Я одразу ж похитала своєю головою, щоб ці дурні думки зникли. Господи, на кого я перетворююсь? Заводжусь від якогось простирадла. Я повернула голову в іншу сторону і мою увагу привернуло фото, що висіло на стіні. Підійшовши ближче, я взялася розглядати зображення. На фото був чоловік та двоє хлопців. Посередині стояв Євген, але він був трохи молодшим, ніж зараз. Правою рукою він обіймав Артура, який на той час був підлітком. Напевно, йому тут десь шістнадцять років. Ну а лівою рукою чоловік обіймав якогось хлопчика. Його я не бачила тут, але не могла не відмітити їхню з Артуром схожість.
— Що ти тут робиш? — почула я трохи роздратований голос Артура й одразу ж підскочила.
— Ох, вибач, — розгублено почала говорити я, — Я хотіла поговорити з тобою.
— І вирішила розглянути фотографії? — хлопець невдоволено похитав головою та підійшов впритул до мене, — Хіба ти не знаєш, що не можна заходити в чужу кімнату, якщо немає її власника?
— Теж саме можу спитати й в тебе, — сказала я і склала руки на грудях, — Речі в басейні пам'ятаєш? Ти теж був у моїй кімнаті без мого дозволу.
— Хочу тебе трішечки виправити, — мовив Артура та примружив очі, — Тут нема нічого твого, тому що цей дім — мій!
— По-перше, це будинок твого батька, — впевнено сказала я і подивилася йому прямо в очі, — А по-друге, я теж тепер частинка вашої сім'ї. Майже донька для твого батька.
— І якраз це мені страшенно не подобається, — сердито сказав хлопець і відвів погляд. Він міцно стиснув кулаки, а я не розуміла, що з ним відбувається.
— Чому? — тихо спитала я, а він підійшов ще ближче до мене.
— Тому що ти мені заборонена, — хлопець ніжно провів своєю рукою по моїй щоці, а я повільно закрила очі, — Тому що твоє тіло так реагує на мої дотики, — я відчула, що він ледь торкаючись пройшовся своїми пальцями по моїх губах, — Тому що я хочу, щоб ти була моя.
— Хочеш? — перепитала я тихим голосом, відчуваючи шалений ритм свого серця.
— Але нам не можна, — різко сказав Артур та відступив від мене, — Як тільки ти з'явилася батько дав мені зрозуміти, що ти для мене табу.
— Ми можемо спробувати, — прошепотіла я. Сама не вірила, що запропонувала таке йому.
— Як? — трохи голосніше заговорив хлопець, — Як ти собі це уявляєш?
— Ми можемо приховувати наші стосунки, — запропонувала я і понурила голову, — Моя мати теж проти, але я ще ніколи ні з ким не відчувала такого, як з тобою.
Він декілька хвилин мовчки дивився на мене, а я знервовано відводила погляди. Мені не віриться, що я пропоную йому таке, але схоже, що я справді закохалася.
— Єво, — хлопець підійшов трохи ближче та змусив мене подивитися йому в очі, — Якщо я буду з тобою, то я втрачу все.
— Що ти таке кажеш? — спитала я і нахмурилась.
— В перший же день твого приїзду батько сказав мені, щоб я не торкався тебе, — хлопець ніжно взяв мене за руку та поцілував її.
— Але ти вже це зробив, — тихо сказала я, згадавши те, що було в лісі два тижні тому.
— Знаю, і це було моєю помилкою, — він важко видихнув і, трохи вагаючись, відпустив мою руку, — Як тільки батько сказав мені, що одружується, я одразу ж зненавидів і твою матір, і тебе.
— Чому?
— П'ять років тому мої батьки розлучилися, — почав розповідати хлопець та сів на ліжко, — Мама забрала брата і зникла з нашого життя. Вона обірвала з нами стосунки, а я весь цей час намагався їх знайти. Та мені це ніяк не вдавалося. Я надіявся, що тато схаменеться і згодом все стане на свої місця. Та він навіть слухати про них не хотів. Потім він повідомив, що одружується і ви тепер житимете з нами. Тоді я дуже сильно розлютився через те, що батько так легко відмовився він них та прийняв вас. Я помічав, що тато дуже добре ставиться до тебе, як до доньки. Ну і це мене страшенно дратувало, а ще те, як ти діяла на мене. Ти зводила мене з розуму, чесно. І тоді я вирішив, що потрібно зробити все, щоб ти зненавиділа мене.
— Це тому був той випадок в басейні? — спитала я і повільно сіла біля нього.
— Так, — він дивився прямо і знервовано перебирав пальцями, — Я робив тобі боляче своїми словами та вчинками, а потім шкодував про це, сидячи в цій кімнаті. Останньою краплею був той випадок на відкритті салону. Я зрозумів, що ти зовсім не така, як твоя матір. Мені захотілося стати тобі підтримкою, але я не думав, що все зайде так далеко. Ти відкрилась мені й це завело мене в якийсь глухий кут. У мене було два рішення, або уникати тебе, або бути з тобою.
— І ти вибрав перший варіант, — тихо сказала я і подивилася на нього.
— Так, — він сумно усміхнувся, — Але я невпевнений, що це було правильне рішення.
— Артуре, — я сіла ближче до нього та охопила його обличчя своїми руками, — Не уникай мене, будь ласка. Ми вже давно перетнули ту межу дозволеності, але ж ми страждаємо. Дозволь мені бути з тобою, — я швидко поцілувала його в губи, — Дозволь мені стати твоєю.
Він довго дивився в мої очі та шукав відповідь на якесь своє запитання. Хлопець вагався, і це здавалося мені болісною вічністю. Я чекала і сподівалася, що він не відмовить мені. Ми мусимо бути щасливими. Він і я. Без моєї жахливої матері, без цих проблем, без цієї ненависті. Просто жити й насолоджуватися одне одним.
Хлопець нічого не сказав, а просто ніжно поцілував мене в губи. Я відповідала йому всіма своїми почуттями, бо він був для мене тим особливим, тим, хто міг би стати моїм навіки.
— Збирайся, — сказав він, коли ми перевали наш поцілунок.
— Куди? — здивовано спитала я.
— Ну ти ж не хочеш в п'ятницю ввечері сидіти вдома, — усміхнувся хлопець та міцно стиснув мою руку, — Я пропоную тобі сходити зі мною на вечірку.
— Як пара? — перепитала я і подивилася на нього великими очима.
— Поки як брат і сестра, а потім побачимо, — відповів хлопець, а я широко усміхнулася йому.
Мені навіть приємно було, що Артур запросив мене сходити з ним на вечірку. Я вдягнула коротку білу сукню та сіре пальто. На годиннику вже була майже десята година вечора, тож ми непомітно вийшли з будинку. Всю вечірку ми провели за милими розмовами на дивані. Ми поводилися стримано, як і належить братові та сестрі. Згодом з'явилася Дана і я була вражена, коли побачила її в компанії Влада. Ну а вона, звісно, не могла приховати своє здивування через мою присутність. Ми перекинулись декількома словами, а потім дівчина пішла взяти собі щось випити. Вже через декілька хвилин почувся шум і ми стали свідками бійки Дани та колишньої Влади. Мені навіть хотілося втрутитись, але Артур зупинив мене. В дівчини була подряпана щока і розбита губа. Влад здивував всіх своєю заявою, що вони з Даною разом, хоча я знала, що це неправда, але дівчина, здається, справді закохалася в нього. Я помітила, що Артурові на телефон прийшло повідомлення і він трохи нахмурився.
— Я відійду на хвилинку, — сказав він мені та слабо усміхнувся.
— Гаразд, — відповіла я.
Він пішов до сходів та почав швидко підійматися на другий поверх. Я дивилася йому вслід і навіть не помітила, як у мене зайшла якась дівчина.
— Вибач! — сказала вона, коли на моїй білій сукні почала з'являтися пляма від якогось пива.
— Ох! Чорт! — мовила я та розгублено подивилася.
— Я така неуважна, — заговорила дівчина, — Ходімо, я дам тобі переодягнутися.
— Не треба, — відповіла я і трохи нахмурилась, — Все добре.
— Ну я не можу так, — вона взяла мене під руку та повела на другий поверх, — Вибач, я справді випадково вилила на тебе це пиво.
— Не хвилюйся, — я легенько усміхнулася їй, — Я й так зараз буду йти геть звідси.
Вона ніби не слухала мене, а вела в якусь сторону коридору. Для мене це було трохи дивним. Потім дівчина відчинила двері якоїсь кімнати і я побачила Яну, яка цілувалася з Артуром. Сльози з'явилися на моїх очах і не могла повірити, що це все насправді.
— Ой! — мовила