Моя Весна

Жінка з букетом ромашок

сонце било в очі у вікні маршрутки
я їхала в далеку путь
твої думки що супроводжували мої
не далИ подивитись сон

ми проїжджали наш маршрут
і на одній малій зупинці
стояла жінка із букетом квітів
букет ромашок...

від неї пахло важкістю думок
і радістю і сумом й горем
вона була весела, то сумна
немов хвилююче у бюрю море

мені здалось, що років сорок п'ять
і був то сум не горе
вона зітхала сидячи одна
і на ромашки десь сідали бджоли

вона спитала-" котрий час"
у хлопця, від правого боку
він сказав вже'' десять двадцять п'ять''
вона зітхнула й подивилась в гору..

а потім раптом вголос повела розмову;
нема на світі принців на конях..
я так чекала думку-колискову
а все ж його не діждалась

і знову сонце б'є у очі,
і ті думки про тебе в голові..
і от малесенька зупинка
вже десять двадцять шість...

Подобається

#3908 в Різне

Відредаговано: 26.05.2019