Глава 3

Повернувши голову побачила роздратованого Нікіту.

-А тобі яка різниця. - грубо відповіла.- відпусти. 

-А якщо не відпущу.- я просто зціпила зуби. - то покличиш свого бойнфренда.

-Ні, відстань від мене, що тобі від мене потрібно? і навіщо сюди прийшов? 

-Прийшов щоб все пояснити. - грубо відповів Нікіта.

-Засунь свої пояснення в.. сам знаєш куд.

Вирвавши руку просто пішла в свою кімнату. Зайшовши в кімнату побачи Аліну яка сиділа на дивані і з цікавістю дивилася на мене.

-Нарешті вернулась, а то я вже не знала чим себе заняти...... А ти і справді зустрічаюся з Владом.

-Що ні. - звідки вона знає про те що ми зустрічаємося.

-Як ні, весь гуртожиток про те й говорить що ти зустрічаємо з Владом.

-Ні ми не зустрічаємося просто ми домовилися чинити вигляд що ми закохані. - просто відповіла, не хотілося брихати Аліні 

-А чому вам робити вигляд що ви закохані. - незрозуміло подивилася на мене Аліна.
-Просто йому потрібна допомога.....- спокійно відповіла підійшовши до шафи поклала рюбзак і взяла рушник.

Прийнявши душ пішла до кімнати зайшовши в кімнату побачила на своєму ліжку Влада.

-Що ти тут робиш. - тихо спитала я притискаючи до свого тіла рушник боячись щоб він не впав.

-Я прийшов щоб повідомити тобі що ми сьогодні маємо піти на вечірку. - спокійно відповів Влад дивлячись на мене.

-А навіщо було приходити сюди якщо, я дала тобі свій номер телефону? І де Аліна? - грубо спитала я.

- Ти не брала трубку я дзвонив десять разів, а Аліна пішла в магазин сказавши мені щоб почекав тебе тут. - спокійно відповів.

- Вийди за двері. Щоб я переодягнулася. -  грубо відповіла я. 

- Думаєш я не бачив дівчат голими. - він хмикнув але вийшов за двері.

Взявши футболку білого кольору і спортивні шорти такогож кольору. Швиденько переодягнулася.

-Можеш заходити. - крикнула Владові. Влад зайшов до кімнати і оглянув мене з ніг до голови.
- Виглядиш так себе.

- Ну я хотя би не так як животноє виглядаю. - хмикнула я. - на скільки часу потрібно бути готовій.

-Нууу 20.00 .

-Гаразд.....нуууу ти все сказав тому можеш іти геть.

-Ти що обідилась.

-Я на больних не обижаюсь.

Влад нічого не відповів, просто вийшов з кімнати подивившись на годинник там було 18.48 тому потрібно помали збиратися на вечірку.
Одягнула я золотистого кольору плаття до середини стегна і маленьким декольте. Підводжу вії тушшю, а брови олівцем, малюю рівні стрілки, губи фарбую матово бордовою помадою, своє волосся підкручую легкими локонами. Дивлюсь на годинник там 19.50, взувшись у туфлі золотистого кольору на підборах і накидаю пальто щоб не було холодно, виходжу на двір і бачу знайому машину......