Імператор

Розділ 14

   Сонце тільки-тільки почало з'являтися з-за горизонту. Яр уже з пів години як не спав, та з ліжка не підіймався, щоб не розбудити Бетті. Минуло три дні з того часу, як його визнали Імператром люди на далекому таємному Острові. Весь цей час пройшов у неймовірній напрузі. Всі очікували, що ось-ось з'являться імперські кораблі, і їхня революція скінчиться, так і не розпочавшись. 

   Одразу після того, як жителі Острова присягнули на вірність своєму новому правителю, він почав роздавати вказівки. Хлопець знав, що, хоч його підданих і небагато, слід відразу запровадити між ними певну ієрархію та пояснити кожному його нові обов'язки та посаду. Бернарда було визнано особистим радником Імператора. "Твій досвід та знання безцінні, вони пригодяться мені під час правління. Давай разом, пліч-о-пліч, збудуємо новий світ, - урочисто запропонував хлопець новий титутл колишньому магістрові Ордена, на що той відразу погодився".

   Мора ж було призначено верховним магом нової Імперії. Це й зрозуміло, оскільки лише він і володів дійсно могутніми магічними здібностями. У нього було приблизно десятеро учнів з-поміж мешканців Острова, однак вони володіли лише доволі простими бойовими та захисними чарами. Основну увагу в їхньому попередньому навчанні було зосереджено на маскуванні та підтримці захисного бар'єру, адже ж ніхто не думав, що саме на їхній вік випадуть такі зміни.

   Веса продовжила займатися магічними джерелами на Острові. Їй було довірено увібрати максимум енергії цього місця, та помітити її в магічні предмети, котрі, в свою чергу, створював на протязі усіх цих трьох днів місцевий найлі - Едді. Його, звісно ж, було оголошено верховним майстром Імперії.

   Бетті ж Яр відразу оголосив своєю Імператрицею та особистим охоронцем. І цьому ніхто особливо й не здивувався. Вони почали жити разом в будиночку, котрий був приготовлений парубкові ще по його прибуттю на Острів. І зараз хлопець обережно спробував вивільнитись з її обіймів, та пейрі, як і в усі три дні до цього, відразу прокинулась.

 - Що, знову тікаєш на свою гору? - промовила вона сонним голосом.

 - Так, я відчуваю, що там ще не все закінчив. Я повинен навчитися використовувати енергію того місця, тільки так у нас з'явиться шанс на перемогу.

 - Розумію, та будь обережним. Мене починає бентежити, що ти проводиш там увесь свій час. Ви там з Бернардом хоч якісь перерви на їжу робите?

 - Не хвилюйся, голодна смерть мені точно не загрожує. - усміхнувся ніяково Яр. - У мене все під контролем. Та сила випробовує мене, і я повинен показати, що не менш гідний правитель, ніж Шавій. 

 - Гаразд, йди вже. - промовила Бетті, поцілувавши. - Та тільки пам'ятай, про що ми вчора домовилися. Я приїду на "Еллі" перед заходом сонця, і цей вечір нарешті стане тільки нашим.

 - Обов'язково. - відповів Яр, та вийшов на вулицю. 

   Ззовні на нього уже чекав Бернард. Кожного дня вони разом піднімалися на Темну гору, і вирушали в той світ. Не рахуючи Бетті, лише їм був відчинений прохід туди. 

 - Можливо, ви все-таки поясните мені, що ми там шукаємо? - запитав Бернард по дорозі до місця скупчення темної енергії.

 - Якби ж я знав. - відповів Яр. - Та запевняю, я точно відчую, коли це станеться. І ще, не потрібно звертатися до мене на "ви". Це, як на мене, зайве.

 - Повірте, це якраз необхідно. Зараз, на цьому Острові, з тридцятьма підданими, це й здається необов'язковою формальністю, та потім, коли ви оголосите про свої претензії на трон всьому світові, його жителі повинні бачити ваш авторитет, та відповідно це показувати. Правитель має бути правителем, а не товаришем чи побратимом. До нього потрібно проявляти відповідне ставлення, а він, в свою чергу, має гідними діями та рішеннями показувати, що достойний цього.

 - Що ж, я прийму цю пораду. - подумавши, відповів Яр. - Просто не звик я ще до цього всього, та все ще попереду. Я справлюсь, Бернарде.

 - Сподіваюся на це. Наше рішення уже прийнято, і ніхто його не буде змінювати. Зараз лише й залишається, що покластися на ваше якесь чуття та лідерські здібності.

   Вони ще трохи поговорили, поки не опинилися на верхівці знайомої гори. Спочтаку, на наступний день після своєї "коронації", Яр попросив Бернарда та Мора навчити його бодай якій-небуть магії. На це його радники в один голос заявили, що потрібно як мінімум клька років, щоб осягнути таку силу з нуля. Звісно, цього часу явно у них не було, та й сам правитель був не з особливо терплячих, готових покласти все життя для навчань і довгих тренувань. Особливо тепер, коли він, як ніколи, відчував себе обраним та особливим. Так парубок і вирішив, що найкоротший шлях для здобуття могутності пролягає через темний світ. А де ж ще йому бути? Шавій зумів колись домовитися з Темрявою, і він зможе. Тим більше, хлопець з кожним візитом по ту сторону, почував себе там все комфортніше. Він ніби торкався тієї сили, бачив її, вона пронизувала кожну клітинку тіла, та чогось таки не вистачало. 

 - Ну що, раднику, ти готовий? - запитав Яр, всівшись на знайомому виступі.

 - Як і раніше? - запитав Бернард, сівши навпроти. - Ви шукаєте "щось", а я залишаюся підстрахувати, і, в разі чого, негайно витягую нас звідти?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше