Приїзд мами і запрошення на прогулянку

-Зараз, ти їдеш до нас?Я правильно почула?- Запитала Еріка.

-Так, доню правильно ти почула. Я уже у дорозі і я місяць ще точно буду дома. 
-Та це чудово, я скучаю за тобою. 
-Я також, ти навіть не уявляєш.
- Через скільки часу будеш уже дома ?
- Увечері точно уже буду.- Відповіла мама.
-Добре, мам мені пора іти мене тато на сніданок кличе.
-Добре не буду тобі мішати. -Сказала мама і вимкнула слухавку.
Я пішовши у кухню я промовила татові..
-Мама тобі казала що вона уже їде?-запитала я у тата.
-Вона мені написала що виїжджає, думаєш тобі щось привезе ?
-Не знаю можливо й так. -Сказала я татові.
-Смачно приготував ?- запитав у мене тато.
-Так звісно, ти завжди смачно готуєш. Мені посуду помити чи ти помиєш ?
-Та добре я уже помию не переживай.
Я вернулась у свою кімнату і побачила що мені прийшло повідомлення від невідомого номеру. Я відкрила повідомлення, щоб його подивитися ..

"Привіт, чекаю ще одної зустрічі з тобою. Надіюсь ти впізнала хто це .."

-Не знаю напевно зможу сьогодні увечері. -Це ти Максим?

-Так я, думав не гаяти часу і написати або подзвонити тобі вже сьогодні.

-Я дуже рада, що я тобі як людина сподобалась.- відповіла я ..

-Та не тільки як людина і як дівчина, красива, розумна і приємна на спілкування.-відповів Максим.

-Дякую за гарні слова, мені дуже приємно.- відписала я йому.

-То я тобі потім напишу, якщо ти зможеш, то підемо десь пройдемось чи якось так. Я все спланую і все буде чудово.

- Добре.Папа.

На екрані телефону висвітлилось слово бувай і я поклала телефон на підзарядку.
  
- Через деякий час заснула, а прокинулась коли мама дивилась на мене.
-Ти така у мене красуня.- Промовила вона і міцно обняла мене.
-Ну хіба не соня.- Запитав тато дивлячись на маму.
-Соня, але зато наша. 
Ми не могли надивитись один на одну...

- Знаєш я тобі підготувала подарунок, не знаю чи він тобі сподобається но думаю він тобі не помішає.- Хоча доведеться почекати трохи щоб ти підросла.
Мама взяла мене за руку і вивела надвір де стояв тато він подивився на мене і відійшов і я побачила мотоцикл.
-Дивний подарунок для дівчинки.-
Промовив тато.
-Та ні вона вже не дівчинка, хоча їй доведеться ще рік зачекати, але вона ж не принцеса як у казці чи тому подібне і думаю їй сподобається. Мій тато мав мотоцикл і катав мене, що я просто божеволіла, бо мені це подобалось тож ми постараємося зробити її щасливою.- Промовила моя мама. 
І я міцно з сльозами обняла її..