Мрії збуваються Частина друга. Розпусти за спиною крила

Початок

Я знала що ми побачимось , хай не скоро , але побачимось .

Тому як ніхто з нетерпінням чекала початку зйомок третьої частини саги , з нетерпінням і страхом . Я боялась , не знаючи якою ж буде наша наступна зустріч. Після закінчення зйомок ми так і не бачились більше. Не розмовляли.

За ці пару тижнів він жодного разу не прийшов до мене і навіть не подзвонив . Мене стала переслідувати думка що він просто забув про мене . Іншого пояснення я не мала .

Дженніфер цілими днями пропадала на якихось спеціальних тренуваннях , пов’язаних зі зйомками і що дня я чула від неї що Томас теж тренується разом з нею . То невже йому так важко прийти до мене ??? Ненав’язливо напроситись до Дженні в гості …. Я ж так за ним скучила …

Невже він втратив до мене інтерес навіть як до подруги? Чи я його ніколи і не цікавила ? Тоді навіщо він забрав мене із Лондона ?

У мене не було відповідей на ці питання…

Три тижні відведені для тренування акторів я теж провела із користю.

Б’янка – дівчина що була гримером у нашій команді влаштувала нас обох до невеличкого місцевого театру. Там вона й навчила мене як правильно підбирати і швидко наносити сценічний грим. Звичайно він трохи відрізнявся від гриму що робили на зйомках. Але і то хіба тим що грим який ми наносили на зйомках був просто більш насиченим , камери не лише додають пару кілограмів акторам, але і крадуть яскравість зображення.

Тому тепер я була справжнім професіоналом своєї справи.

Джозеф теж допомагав, через телефонні розмови давав мені поради. Він щиро радів за мене хоча і не приховував надії що я знову повернусь у «Зірку».

Єдині хто не знали про мою нову професію були батьки та Олена. Я досі не наважилась розповісти їм що вже більше місяця не живу у Лондоні і не займаюсь перукарством. Думаю для цього ще просто не настав час.

Нарешті почались перші зйомки третьої частини саги .

Я мов ідіотка ретельно готувалась до цього дня: одягнула найкращий светрик що мала , красиво підвела очі .І навіть позичила у Дженні парфуми . Все це було тільки заради Томаса .

Нас , як завжди повезли на майданчик в автобусах .

Томаса на моє здивування там не було .

Початок дня приніс одні розчарування . Мене поставили працювати у парі із Люсі .І новий начальник департаменту гриму ніяк не міг запам’ятати моє ім’я .Замість цього весь час кликав мене «маленька» .Що мене ще більше дратувало .Краще б вже просто казав «гей ти».

Красунчик з’явився лише перед обідом .

- Привіт ! – підморгнув він коли ми зіштовхнулись на виході із гримерки .

- Привіт . – відповіла я , несміливо підвівши на нього очі .

Між нами відчувалась якась настороженість.

Я не знала що робити чи говорити далі.

У моїх мріях все було зовсім по іншому . Я уявляла як ми обіймемось при зустрічі ,а потім він скаже що дуже сумував за мною.

Томас поводився якось дивно , довго роздумував над чимось . Сірі очі обережно оглядали мене . Між його бровами з’явилась глибока складка .

- Я … - тихо сказав він .

Моє серце голосно загуло у грудях .Невже моя мрія таки здійсниться ?!!!

- Як перший день зйомок ? – виправився Томас .

Мене наче водою облили … І як я могла надіятись що він скаже щось інше ? Дурна закохана ідіотка !!!

Досить на щось сподіватись ! Між вами ніколи нічого не буде !!! Він має Ванессу . А ти для нього здається тепер навіть не подруга .. Інакше він би не забув про тебе майже на місяць .

- Чудово ! – відповіла я , гордо піднявши підборіддя . – Нарешті зустріла друзів .

Томас закусив нижню губу , ще більше нахмурившись .

- Класно . – кивнув він .

Мені забракло повітря . Здається це все … Між нами все … Більше нічого не залишилось … Навіть дружби …

Не знаю як я добрела до знімального майданчика , як зуміла посміхнутись Дженніфер і Полу , які чекали на мене біля одного із столиків бутафорської шкільної їдальні .

Наче у тумані , я стала поправляти Полу грим , який він зіпсував , вирішивши сьорбнути шипучої содової .

Більше ніж через годину на майданчик прийшов Томас із Ванессою . Цікаво вони тепер взагалі не розлучаються ?

Вперше за весь час моєї роботи у Сеймур Інтертеймент я сама добровільно покинула знімальний майданчик . Не могла і зовсім не хотіла дивитись як ці двоє грають закоханих ще й перед камерами .

Перший день зйомок виявився безкінечно довгим . Цілу вічність ми знімали одну сцену у шкільному кафе , а новий режисер все просив і просив повторити цей епізод ще раз .

- Може поясниш що з тобою сталось ? – забажала дізнатись Дженніфер , коли ми йшли після зйомок до автобуса .- Ти весь день ходиш похмуріша від грозової хмари . Хоча ще з ранку кружляла по номеру як метелик . Тебе хтось образив ?

- Ні , з чого ти взяла ? – я спробувала натягнути на обличчя посмішку .

- Ти від мене не відвертишся ! Я хочу знати хто зіпсував моїй подрузі настрій !!

Цікаво як би вона відреагувала , якби я сказала їй що це Томас ?

Я скривилась , уявивши цю картину . Без сумніву , вона б стала мене сварити , казати що я сама у всьому винна , тому що по необережності закохалась у хлопця який не підходить мені класом .

- Все нормально , чесно . Я просто стомилась .- якомога лагідніше відповіла я .

Ми саме зайшли у автобус , і останню мою фразу почула не тільки Дженніфер .

Пара сірих очей на якусь мить застила на моєму обличчі , а потім Томас відвернувся до вікна.

- Ну якщо все гаразд , - не вгамовувалась за спиною подруга . – Тоді ти не відмовишся піти зі мною на одну вечірку .

Я добре розчула лукаві нотки у її дзвінкому голосочку . Вона вирішила піти на хитрість щоб докопатись до правди . Дженні добре знала що я не дуже люблю вечірки , і відмовлюсь піти з нею . А тоді вона матиме привід розпитати мене що ж насправді сталось сьогодні на зйомках . І якби обставини були іншими я б точно попалась на її наживку , а так мені довелось прийняти її пропозицію .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше