Мрія на коні

Розділ 43

   Ми зайшли у простору світлу вітальню. На столі вже стояли закуски, алкоголь, соки, солодощі. Ого! А господар підготувався. Я щиро похвалила його за таку гостинність. Ми посідали на диванах, розділившись на пари. Роберт сів біля Алли і, не гаючи часу, почав виявляти їй увагу. Спочатку ми всі мило балакали, жартували. Всі попивали якесь вино. Всі, окрім мене, бо мені ще не можна, заборонено, поки зовсім не одужаю. До речі почуваюся сьогодні досить непогано, порівняно з тим, що було. Розмова потекла невимушено і я здивувалася, як добре Алла говорить польською.

̶  Моя ти хороша, коли це ти встигла так добре підтягнути польську? — питаю здивовано. Алла хитро посміхнулась:

̶  Твоя мама помогла. Подумала, що знадобиться. Моя найкраща подруга живе в Польщі, то ж...

̶  Яка ти молодець. А не казала. От партизанка, — подруга засміялась.

̶  Ти ж знаєш, я вмію тримати секрети, — Каміль слухав нас, а тоді глянув на Роберта, знову на нас і каже:

̶  Ти щось розумієш, що вони говорять українською? — Роберт засміявся  і покрутив головою:

̶  Ні, не дуже, — всі засміялися. Тоді хлопці почали нас питати різні слова, як буде українською: автомобіль, будинок, жінка, чоловік, їсти, пити. Ми відповідали. А далі пішли словечка типу обійматися, цілуватися, зустрічатися, спати і подібні. Ми з Аллою червоніли, всі сміялися.

  Різні цікаві історії зачіплялися одна за одну, весело. Роберт розказував про різні випадки на змаганнях плавців, Каміль більше, звісно, про коней. Тоді я сказала:

̶  Як же сильно я скучила за кониками. От не повірила б ще недавно, що таке можливо. Вже дуже хочу погладити їх, покататися. Тільки, коли ще зможу... — Каміль зрадів і запевнив мене, що скоро буде така можливість.

  В задній частині дому виявилось багато цікавого. Ми пройшли в велику кімнату, де є басейн,  метрів 10 довжиною. Біля басейну — тренажерний зал. Поруч ще є кімната відпочинку з м’якими диванчиками, великою плазмою на стіні, столиком. А далі по коридору — роздягальня, душова і сауна. Це просто фантастика. Все, про що можна мріяти для доброї фізичної і емоційної форми.

  Ми з Аллою перевдягнулися в купальники. Наверх, як скромні дівчата, одягли короткі атласні халатики. Коли підійшли до басейну, хлопці вже плавали. Що за вид... Не відірвати очей. Два високих, м’язистих, гнучких, як змії красені. Хоч Роберт і професійно займається плаванням, та на мій погляд, Каміль не дуже відставав. Обоє дуже вправні плавці. От тільки басейн малуватий для них, це точно.

  Ми б милувалися на хлопців ще не знати скільки, якби вони не покликали нас до себе. Алла відразу зняла халат, полізла у воду і влаштувала справжній поєдинок з Робертом, хто швидше пропливе. Хлопець явно був у захваті від такої суперниці.

  А я... Я  почувалась ще не дуже сильною, щоб плавати, та й, якщо чесно, непросто було показатися перед хлопцями в самому купальнику. Не знаю, що такого, я ж часто плавала в озері біля дому і не соромилась, а тут... Мабуть це вплив магнетичного погляду Каміля.

̶  Мілано, ходи до мене. Поплаваємо, — поманив мене мій красень. Я зняла халат, сором’язливо поглядаючи на його реакцію. Він пропалював мене голодними очима.

̶   Добре, я залізну, але плавець з мене не дуже. Особливо після лікарні... — кажу, червоніючи.

̶  Не бійся, тут не глибоко. Просто похлюпаємось трошки, — заспокоїв мене хлопець. Я залізла в воду. Він обняв мене за плечі і сказав:

̶  Ти така красуня! Не можу відірвати від тебе очей.

̶  А я від тебе... — він лукаво посміхнувся, поцілував мене коротко в губи.

̶  Тільки треба тебе ще трошки відгодувати, бо з такими формами, як раніше, ти була ще спокусливіша, – сміється. От тобі й маєш. Форми йому подавай…

̶  Клади руки мені на плечі, покатаю тебе, — я так і зробила. Ми плавали, він возив мене на плечах, кружляв у воді. Весело забавлялися. Але я швидко втомилася.

  Каміль повів мене в кімнату для відпочинку. Там я отримала пухнастий довгий халат і сік. Чудово. Хоча в такий особливий день хотілось випити чогось міцнішого. Та хай. І так супер. На себе він теж накинув халат. Не зав’язував. Я ж загорнулась в м’яку одежину і поволі пила сік. Ми сиділи, розмовляли на диванчику, коли Каміль тихо запитав мене, дивлячись в очі:

̶  Як сказати українською я тебе кохаю? — моє серце раптом забилось швидше.

̶  Я тебе кохаю, — неголосно вимовила. Хлопець взяв мої руки, поцілував і палко дивлячись в очі, сказав з акцентом:

 ̶  Я тебе кохаю, Мілано, — а потім продовжив польською, — Кохам цє, Мілано. Я дуже сильно кохаю тебе. Ти для мене найкраща дівчина на світі. — я перестала дихати, здавалось, що зараз вибухну від щастя. Мене, наче підняли на небо і осяяли теплим сонячним промінням. — Я кохаю твою щиру посмішку, твої розумні очка, твої ніжні губи. Я стаю щасливіший, коли чую твій голосок, коли вдихаю твій аромат. Мені цікаво з тобою. Хочеться бути ввесь час поруч, — я слухала і не могла повірити. Нарешті і я сказала:

̶  І я тебе кохаю, Камілю. Ти чудовий. Я так мріяла почути ці слова від тебе, — хлопець щиро усміхнувся і на мої губи ліг ніжний поцілунок. Я відповіла тим самим. Легкі поцілунки ставали чимраз глибшими. Ми почали пристрасно цілуватися, смакувати одне одного язиком. Я ледве встигала дихати. Він запустив руку під мій халат, на живіт, почав цілувати шию, груди, де не було купальника. Все моє тіло пройняла хвиля солодкого тремтіння. Наче електричні імпульси пробігали по мені від кожного дотику цього красеня. Не знаю куди поділась моя сором’язливість. Я теж гладила, цілувала його сильні плечі, руки, торс.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше