Мрія на коні

Розділ 52

  Якщо хтось думає, що моє життя перетворилося на казку одразу, коли я вийшла заміж за Каміля, помиляється. Ні. Все не так просто. І причина тому банальна — ми люди, а людям, як то кажуть, властиво помилятися і вони цим користуються часто і з задоволенням. Так. На початку було нелегко звикнути до зовсім інакшого життя, до слабкостей одне одного. Все змінилося, починаючи гардеробом і закінчуючи роботою. Каміль багато працює, тому частенько мені бракувало його уваги, хотілося, щоб проводив зі мною більше часу. Та це не так легко. Мені довелося змиритися з тим, що мій чоловік дуже зайнятий і навчитися теж займати себе чимось корисним з ним, чи без нього.

  Я ніяк не могла звикнути, що в домі чужі люди, — прислуга. Майже щодня макіяж, дорогий одяг. Ну чому штани, щоб їздити на коні мають так дорого коштувати? Про сукні вже мовчу. Та я б за такі гроші ліпше помогла комусь вилікуватися. Каміль ніяк не міг зрозуміти, чому я так неохоче користуюся кредиткою, яку він мені дав. Я дуже переживала і тому не хотіла ходити з ним на різні заходи, в ресторани, розмовляти з журналістами. По правді, то цих розмов небагато, але буває. Поступово ми звикли до цього всього.

  Часом в нас бували непорозуміння, а найчастіше ми сварилися через ревнощі. Особливо після якихось публічних вечорів, походу в ресторан, чи подібного. Каміль ревнував мене до когось, я, деколи, теж. Варто мені було посміятись з кимось по-дружньому, чи потанцювати, сцена ревнощів з претензіями готова. Якби міг, одягнув би мене в паранджу, щоб часом хто не побачив його красуні і не забрав. Мене це обурювало. Де ж довіра? Але... З часом, і не без допомоги свекрухи, я зрозуміла, що робити. Тепер в нас ще трапляється подібне, але я розумію, що це не тому, що чоловік мені не довіряє. Він не довіряє іншим. Просто сильно мене любить і дуже боїться втратити. А оскільки, він недосконалий, то важко контролювати свої замашки власника. Я навчилася реагувати на це з гумором. Тепер, як тільки Каміль починає ревнувати, я жартую і фліртую з ним. Запевняю, який він в мене супернайкращий. Спрацьовує. Тоді замість сварки в нас... Кохання. Чоловік поводиться подібно. Коли я починаю прискіпуватися, чого він так до когось посміхався, наприклад (що буває рідко, але ж, я теж людина), Каміль після коротких пояснень просто починає мене цілувати і... Всяке бажання сваритися зникає. Одним словом, ми навчилися жити мирно, тепер в нас чудові стосунки. А дрібні непорозуміння не рахуються.

  Я досить швидко, і теж завдяки близьким людям, що давали мудрі поради, навчилася поводитись в вишуканому товаристві. Знайшла компроміс. Тепер ходжу лише на ті заходи, куди дуже треба, і поводжуся природно, нікому нічого не доказую. Яка є, така є. Завжди знайдеться хтось, що старається обкидати когось брудом. Але я тепер знаю, що до мене той бруд не пристане, а той, хто кидає, обов’язково забруднить руки. Тому, більше не плачу через різні плітки, чи сарказм в свою адресу.

  Весілля ми з Камільом таки не зробили. Зате річницю шлюбу відзначили з розмахом. Організували велику вечірку в ресторані. Запросили багатьох рідних і друзів. Навіть мої приїхали. Мама, Міра, дядько Степан з Раїсою і Русланом. Ну і, звісно ж, Алла. Але їй не довелося далеко їхати, бо вона тепер живе за 25 кілометрів від нас. Так, з Робертом. Вони одружилися десь через 7 місяців після нас. Тепер моя дорога подруга стала ще й моїм персональним стилістом. Я регулярно навідуюсь в її салон краси в Варшаві. Вони дуже щасливі. Алла створює красу, як мріяла і часто їздить з чоловіком на змагання. Роберт тепер відомий тренер з плавання. Вони, як дві риби, не можуть без води. А деколи ми разом їздимо кудись відпочивати.

  Ми з Камільом провели моїх додому, десь через тиждень і втекли в лісовий будинок. Що може бути краще, ніж побути вдвох там, де ніхто і ніщо не заважає насолоджуватися відпочинком і одне одним? В обіймах коханого я дуже швидко перетворилась з сором’язливої дівчини на гарячу жінку. Тепер, буває, що мої «таланти» приємно дивують мого чоловіка. Він казав, що я перевершила його сподівання. Спогади про нашу першу шлюбну ніч, яку ми провели тут, певно завжди будуть гріти душу. Щоразу, пригадуємо це з особливим теплом і гордістю. Ми зробили все правильно і це надзвичайно приємно згадати. Тепер ми, хоч і ревнуємо деколи, але, насправді,  безмежно довіряєм одне одному, високо цінуємо той особливий зв’язок, що є між нами. Правильний початок сімейного життя допоміг нам і далі жити щасливо. Як би не було, ми знаємо, що кожен з нас готовий віддати все заради своєї половинки.

  А чим я займаюся більшість часу? Конями. Наша справа процвітає. Так, самій не віриться, але я дуже полюбила цих тварин. Тепер я не просто  катаюсь, я помагаю Камілю управляти клубом. Він багато чого мене навчив. Хоча, ще більше мені треба навчитися.

  Тепер я наглядаю за тренуванням коней, управляю персоналом, вирішую деякі технічні і організаційні питання. Деколи знадобляється німецька мова. Ми, буває, продаємо коней німцям, чи купуємо в них. Але найбільше мені подобається бувати на різних кінних шоу і виставках, які ми відвідуємо.

   Побувавши минулої осені на Мадрид Хорс Вік, я закохалася в це неймовірне дійство. Там безліч найкращих коней і вершників влаштовують різні змагання, покази. Не можливо передати словами, як мене захоплює, коли акробати виконують різні трюки на конях. Теж круто подивитися змагання на колісницях, конкур (так, я вже не так його боюся, як раніше). Але понад усе мене вражають танці коней. Чудові коні пританцьовують, підстрибують під музику. Це видовище заворожує, не віриться своїм очам. Ці тварини просто фантастичні! Мабуть, нема більше в природі такого поєднання сили, пластики, розуму і краси. Чим більше дізнаюся про них, тим більше захоплююсь.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше