Місто, яке не позначено на картах

Розділ 8

Я обслуговувала один із столиків, і неочікувано підійшла до мене Марлен:
— Кіра, там за шостим столиком сидить Саша. Він попросив, щоб ти його обслужила його.
— Але я вже взяла замовлення у іншої людини.
— Нічого, страшного давай мені це замовлення. А ти йди до Саші, раптом у вас щось зав'яжеться.
Цього я і боялася. Не хотіла почитати нові стосунки, поки не розберуся зі своїми почуттями до чоловіка. Не хочеться давати марну надію, не хочеться гратися з почуттями іншої людини. Але все одно я підійшла до його столику.
— Привіт, що будеш замовляти?
— Привіт, - він мені усміхнувся, і в мені все розтануло, - а що ти мені запропонуєш? Яка страва тут сама смачна?
— Я запропоную тобі поїсти дома.
— А що таке продукти не свіжі?
— Продукти свіжі особливо риба. Але тутешні кухарі зовсім не вміють готувати. Сюди приходять випити, а коли вип'ють, то й така страва їм подобається.
— Шкода, але я не п'ю. Може тоді ми сходимо на так званий пікнік. Я тут недалеко знаю гарне місце. Як ти на це дивишся?
Я трохи завагалася, я його майже не знаю. Але я сюди приїхала, щоб почати нове життя, чому б не здобути більше друзів.
— Добре, але зараз я працюю. Давай у вівторок.
— Як скажеш. Зустрінемося тоді у вівторок. - він піднявся з місця, і ніби трохи завагався обійняти мене чи ні. Але так і не рішився зробити це.
Коли Саша вийшов, до мене підбігла Марлен. Їй було цікаво про що ми з ним говорили.
— Ну що, Кіра ви йдете з ним на побачення?
— Ну, я б так не сказала. Просто прогуляємося.
— Ага значить все таки побачення. Не бійся він гарний чоловік, не п'є, не курить, не приймає нічого. Не чоловік, а казка. У нього просто батько дуже суворий, так що з самого дитинства робив з нього справжнього чоловіка.
— Дякую, Марлен ти мене заспокоїла. Просто я так давно не ходила на побачення. Що і не пам'ятаю, як себе треба вести на них.
— Ой, тут нічого складного не має, просто буть собою, крихітко. Ти дуже гарна і розумна, він не встоїть перед твоїм шармом.
Після цих слів у мене піднявся настрій. Вона права, що головне бути собою, а не прикидатися. Саша повинен знати з ким віни спілкуються, щоб не було так як у мене з чоловіком. Звичайно я йому все не розповім про себе на першому ж побаченні, але якщо у нас щось вийде я повинна бути для нього як відкрита книга.
Вівторок вже скоро, а у мене навіть не має самого елементарного, щоб привести себе в порядок. Тому я попросила Марлен, щоб вона мене прикрила. Поки я не збігаю в магазин. Треба купувати саме необхідне це помада,олівець до неї, туш і палетка тіней. Все інше куплю, трохи пізніше.
Після роботи я намагалася згадати як я фарбувалася. Але у мене все падало з рук, то помада вийде за контури, то тушшю в око попаду. У мене попереду ціла ніч, так що ще призвичаюсь.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше