Місто, яке не позначено на картах

Розділ 13

В кафе « У Джо » все спокійно. Після того поцілунку з Сашею, я його більше не бачила. І мене турбують думки, що я щось зробила не так. Може сказала щось не приємне на пікніку, або не правильно зреагувала на його поцілунок. І я так занурилася в думки, що не помічала  як приходили все нові і нові відвідувачі. І Ірен тормошила мене за плечі, і  повертала мене до реальності.
— Кіра, з тобою все добре? - підійшовши до мене спитала Ірен. - Ти не виспалася?
— Все, добре. Я просто задумалася.
— Я тебе гукаю і гукаю, а ти навіть і не подивилася в мій бік.
— Ах, я тільки хотіла до тебе підійти.
— Навіщо до мене? Треба до відвідувачів! - пожартувала Ірен. Але я ніяк не відреагувала на її жарт, навіть не посміхнулася. Тому вона серйозно занервувала. - Так, а ну швидко розповідай, що трапилося? І ніяких відмовок!
— Розумієш, у нас Сашею в вівторок було побачення, ну це я думаю що то було побачення, а він мабуть так не думає. Бо з вівторка я його не бачила і не чула. - після цих слів я зрозуміла, як мені погано без нього. І якщо я не почую підбадьорення від Ірен, то піду купатися і ніколи не випливу.
— Дурненька ти моя Кіра! Він би радий побачити тебе, але у його матері стався інсульт. І тепер він чергує біля її палати. Навіть на роботі взяв вихідний! Тому не переживай, він ще поверниться до тебе. А тепер швидко підійди до п'ятого столика там люди прийшли! 
Звичайно, мені шкода його матері, але в мою душу вселилася надія, що він не кинув мене. І як би не обставини ми б з ним ще зустрілися після вівторка. У мене піднявся настрій і всі наступні години роботи, я обслуговувала всіх відвідувачів ніби вони не в якомусь смердючому кафе, а в ресторані з мішленівською зіркою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше