РОЗДІЛ 7. НЕЗАБУТНІЙ ВИПУСКНИЙ

Людям властиво закарбовувати в своїх спогадах події, які трапилися з ними вперше в житті. Перше причастя в церкві і перший урок в школі. Перше підліткове кохання і перше безневинне побачення. Перші особисті перемоги і перші гіркі розчарування. Пам’ять зазвичай дбайливо зберігає в своїх багаточисельних потайних закапелках те, що колись нас по-особливому вразило і схвилювало, що залишило свій незгладимий слід на серці й викликало приємний, або навіть неприємний, трепет в душі.

Не була винятком з цього правила і Наталя. Свій перший поцілунок з Василем біля хвіртки її хатини вона не змогла забула і по сьогоднішній день. Не дивлячись на чималі зусилля, жінка так і не зуміла стерти з пам’яті, ту чарівну насолоду, яку вона пізнала в лагідних обіймах хлопця. Не вдалося їй видалити зі свідомості сліди відгомону тієї могутньої лавини радості й задоволення, які зненацька обрушилися на неї.

І тепер уві сні жінка, немов ілюзорно повернувшись в ті далекі часи, знову переживала те, що з нею трапилося багато років тому. Наталя мимоволі проходила тою стежиною любові, що їй вже колись довелося подолати в юності. Картини минулого, проносячись перед очима, викликали непереборне бажання ще раз потішитися казковими спогадами про своє підліткове кохання.

Тоді, той перший, невинний поцілунок, став символічним початком зародження між ними таких ніжних й романтичних відносин, про які вона й мріяти не сміла. Прощаючись, Василь пообіцяв зайти за нею перед початком наступної дискотеки. І хлопець дотримався свого слова. Вони ще раз сходили разом на танці, і знову все закінчилося лагідними обіймами і тривалим поцілунком.

Після кількох зустрічей з Василем Наталка почала здогадуватися про причину свого дивного хвилювання, яке останнім часом не давало їй спокою ні вдень ні вночі. Дівчина збагнула, що закохується в парубка. Почуття це спершу нагадувало їй дзюркотливе лісове джерельце, що вибивається з-під землі на якісь мальовничі галявині. Воно манило свідомість спраглої до романтики сільської дівчини своєю незвідністю та загадковістю. Потім джерельце любові непомітно перетворилися на бистрий ручай бурхливих емоцій та незабутніх вражень від яких нерідко перехоплювало подих. І на кінець кохання стало повноводною річкою блаженства й насолоди, що нестримно понесла її до безмежного океану справжнього дівочого щастя. 

Та, остання весна навчання в сільській школі, була найкращою у її житті. Вона і промайнула якось блискавично, на одному подиху. В виснажливій підготовці до випускних іспитів, та вечірніх побаченнях з любимим Наталка повністю втратила відчуття часу. Вона наче літала у хмарах ейфорії не помічаючи нікого й нічого навкруги. В ті погожі сонячні дні і теплі зоряні ночі єдино важливим для дівчини був тільки її коханий Василь. Завше доброзичливий погляд юнака, його привітна посмішка та впевнений голос повністю заполонили всі думки дівчини. Все інше в житті видавалося тоді дрібничками, пустою марнотою не вартою особливої її уваги. 

Наче в тумані Наталя успішно склала всі шкільні екзамени. Тепер вона і не збагне як це їй вдалося, адже тоді навчання було для дівчини далеко не на першому місці. Як і більшість однолітків вона не надто переймалася тим дорослим майбуттям, що чекало на неї незабаром. Попереду був шкільний випускний і два літніх місяці відпочинку, пори насиченої різноманітними розвагами, безтурботними веселощами та звісно ж неземним коханням.

До свого випускного балу Наталка готувалася особливо ретельно. На ньому дівчина мріяла бути найефектнішою і найрозкішнішою красунею на весь клас. Вона прагнула вразити коханого в цей вечір своєю вродою, чарівністю й ніжністю. Сподівалася остаточно і безповоротно заволодіти його серцем. Чималого хвилювання та гостроти додавали й натяки Василя про якийсь особливий сюрприз який він готував для неї. Тож дівчина чекала на цю незабутню подію з якоюсь дитячою нетерплячістю і азартом.

І ось нарешті довгожданий день настав. Наталя одягла сліпучо-біле шовковисте-мереживне плаття і туфлі на високих «шпильках», зробила в перукарні модну зачіску, довго й старанно чепурилася перед дзеркалом. Спершу була офіційна частина свята подробиці якої дівчина, через надмірне переживання, заледве пам’ятає. Виступи директора школи й почесних гостей, урочиста літургія в церкві та щедре частування в місцевому барі сприймалися як щось несправжнє, нереальне, надумане…

Тільки надвечір дівчина змогла трохи отямитися від святкової суєти. І допоміг їй в цьому Василь. Як вони і домовлялися хлопець відразу ж після роботи поспішив на випускний бал. В простенькій сірій футболці та потертих чорних джинсах він виглядав по-особливому спокусливим і красивим. З мотоциклетним шоломом і недбало перекинутою через руку шкіряною курточкою, юнак видався Наталці схожим на середньовічного лицаря, який примчався після турніру до своєї Дами серця.

Галантно простягнувши руку парубок запросив її до танцю. Залунали ритмічні акорди запальної «Гуцулки Ксені» і вони закружляли у шаленому вихорі на ім’я – Танго. Цей жагучий латиноамериканський танець хлопець з дівчиною танцювали не випадково. Напередодні обоє разом переглядали голлівудський комедійний бойовик «Правдива брехня». І якщо Василь весь фільм був у захопленні від карколомних трюків неперевершеного Арнольда Шварценегера, то Наталі надзвичайно сподобалося танго у виконанні головних героїв.

Дівчина буквально загорілася бажанням повторити в реальності побачене на екрані кінотеатру. Юнак довго віднікувався, безуспішно доводячи коханій що танцюрист з нього нікудишній і партнер для такого складного танцю буде просто паскудним. Все було намарно. Відговорити цілеспрямовану Наталю від задуманого виявилося неможливо. Кілька її солодких поцілунків, ніжне воркування на вушко, і лукавий погляд спокусливих очей зробили свою справу.