Muerte Blanca, сеньйора

Розділ 17



Кароліна 

- Чому мені здається, що це все виглядає так, ніби я втекла з дитячого свята на честь Нового року? - запитую я в Алії, натягуючи темно-зелені панчохи. 

На мені чорна спідниця, синьо біла кофта, зелені велосипедні шорти та чудові хвостики різного кольору. Навіть макіяж я зробила ідеальний для Пеппі. Я б навіть від фото не відмовилась в такому образі... 

- Ти будеш там така не одна. До того ж я теж в образі! - сміється Алія. Вона обрала Мері Поппінс. 

*** 

Дівчина виявляється права, адже таких Пеппі я у залі знаходжу ще три. Купа людей, музика та невеличкі точки, де продають солодощі, біжутерію та навіть займаються ворожінням! 

- Алія, мені здається, чи там Яніна? - роздивитись було важко, адже саме це місце заполонила купа людей. 

Ми направились туди. Тааак, цікавенько, що вона тут робить? 

Поки я намагалась пройти, Аля запитала в якогось хлопчика років шістнадцяти: 

- Гей, малий, чому тут так багато людей? 

- Там Яніна Муерте! Вона ж головний символ всіх цих містичних свят. Всі хочуть фото з нею, а ще, щоб вона поворожила на картах. 

- Що? Вона не тільки дизайнер? - зупиняюсь я. Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво. 

Алія 

Бачу цю жінку та піймаю себе на думці, що милуюся нею. Так, стоп. Зупинися, не зрозуміло хто вона та навіщо прилетіла. Ти не повинна відчувати до неї якоїсь симпатії. Ти працюєш над справою пов'язаною з нею. Не думай про це все. 

Відриваюся від своїх думок та розумію, що вона розгублена. Дивно, вона, що, не підозрювала стільки тут буде людей? Яніна хвилюється, їй важко сприймати їх усіх саме зараз. Чому це вона дала слабину? 

Але щось в мені спрацювало і я, перекрикуючи музику, заверещала: 

- Відійшли всі! В Яніни технічна перерва, потім вона з усіма сфотографується. Відійшли я кажу! - кричу і ми з Кароліною відтягуємо весь цей балаган якомога далі від Муерте. 

- Дякую, - лаконічне, вже більш спокійне, але з такою ж маскою на обличчі. Цікаво, вона колись знімає її? З ким вона буває справжньою. А хлопець в неї є? А дівчина? 

- Як ви тут? Чому в таких дивних... Образах? - запитує скоріше у Кари, вона ніяковіє. 

- Сьогодні Гелловін, тут усі так вдягнені. А ви, що вмієте ворожити? Дійсно, як справжня Смерть, - хмикає вона. 

-  Так. То що, вам поворожити, дівчатка? - запитує вона, тасуючи карти. 

- Ні, дякую. Мені вистачило того разу... - згадую я те, що вона сказала на березі моря. Мурашки по шкірі. 

- А мені давайте. Навіть цікаво, - підходить ближче Ліна, а копія Богині розкладає карти. 

- Ти думаєш про нього постійно. Ти пам'ятаєш дні з ним найкраще. Ти була щаслива. - Дістає наступну карту. Шут. Знову ця її посмішка, яка зараз лякає лише Кару. - Але одна мить змінила усе. Той день перевернув все твоє життя з ніг на голову. Я не знаю, що хочуть сказати карти... Не розумію... Ви почали разом і закінчите разом. Ближче до небес? 

- Дякую... - Ледве вимовляє вона та йде у бік туалету. - Я скоро підійду, Алія, почекай тут. 

Вона зачепила Кароліну. Річ йшла про її брата... Господи, я досі не розумію, як так можна було вчинити з ріжною людиною? 

- Ти маєш гарний вигляд, - Посміхається та оглядає мене Яніна. Її не зворушило поведіння Кароліни. Відчуття, ніби її ніхто, окрім самої себе, не цікавить. Перший комплімент від неї. 

- У тебе є хлопець? - Запитую, сама не знаю чому. Вона здивувалась. По очах побачила. 

До речі, Кароліна ніколи не дивилась їй в очі. Не знаю, чому згадала про це. 

- Ні, мені не подобаються чоловіки, - нахиляється ближче, відразу відчуваю запах ладану, як завжди. - Але моє особисте життя тебе не цікавить. Чи, може, тебе цікавлю саме я? - шепоче на вухо і мене обдає жаром... 

Господи, в неї чудовий голос... 

Яніна 

Так. Я заграю до неї. Але це не частина плану, і це мене бісить. Для чого я полізла до неї? Я знаю для чого. Щоб зрозуміти, чи подобається це їй. Подобається. Цей погляд я знаю. Такий погляд у тисячі чоловіків і жінок, які хочуть мене. 

Зараз я сиджу та дивлюсь, як ця мавпа Кароліна танцює, виконуючи якесь там завдання від Алії. А в останньої вся увага прикута до неї. 

Бісить ця вискочка. Мале, швидке та дуже голосне кошеня, на яке Алія звертає занадто багато уваги. 

Встаю. Треба вмитись і байдуже на мейкап. Це все лише зацікавленість. Таких в мене була сотня і ніхто мене не цікавив довше тижня. 

Чому ж тоді цікавить вона? Я не знаю.
Через два дні відкриття клубу. День Смерті. Перший раз за вісім років я святкую цей день тут, але замість хвилювання за це свято, я хвилююсь за не зрозумілі почуття до цієї східної дівчини.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше