Знайомство

• Доброго ранку.
• Доброго.

Він вирішив поговорити зі мною. Що ж буду ввічливою. Лише зараз помітила його красиве волосся кольору пшениці і блакитні очі. Якщо всі у цій лікарні всі такі ж гарні, як цей хлопець і лікар-кактус , то моє перебування може стати приємним. Я захопилась. Мої діалоги зі самою собою можуть тривати вічність і реальність на той момент просто перестає існувати. Напевне я через це потрапила  у аварію.

• Чому ти опинилася у лікарні? Я чув від лікарів про аварію.
• Я не пам’ятаю як це сталося.

Схоже він чекав більш розгорнутої відповіді. Але я і справді не пам’ятаю про причини мого перебування тут. Що ж, тепер моя черга ставити запитання.

• Я тут уже два дні, але й досі не знаю твоє ім’я. Мені здається,що це не ввічливо.
• Ти права. Я Фініенн Селенджер. Можна просто Фін.

Тепер хоч знаю його ім’я. У голові стільки запитань, але я не наважуюсь задати їх моєму новому знайомому. Цікаво як довго він тут,і чи справді він радий нашому знайомству, чи при першій ж можливості випхає мене із палати.  Його оманлива зовнішність явно приховує щось більше, ніж просто очі які нагадують небо.

P.S.  Ввибачте за це ванільне порівняння.

Помічаю тінь за дверима,схоже це медсестра. Як і казав лікар-кактус прийшла рівно о 13:00. Схоже після нашої розмови, я ненадовго відключилась і не почула, як вийшов Фін. Я звісно не пам’ятаю про аварію, але схоже вона була серйозною, бо моя слабкість ще досі дає про себе знати.

• Я ваша медсестра Тріс Монтеус, приємно познайомитись.
• І мені.

Ця жінка років 40 із вибіленим волоссям і є моя медсестра? Щось таки насторожує мене у цій дамочці у білому халаті.

• Ваша температура і тиск у нормі, прийміть ці ліки. Синю капсулу одразу, а червону ввечері. Пийте не менше 2 літрів води на добу.
• Так міс Тріс.

Що ж, якщо ця медсестричка все ж призначила ліки, то схоже вона не настільки погана, як здається. Що там за капсула? Здається синя. Якщо я хочу швидше з’ясувати, що тут сталося, мені потрібно скоріше набиратися сил.

• Ні!!! Цього краще не пити, якщо не хочеш померти.
• Ааа!!! Фін, ти що…
• Пробач, я усе тобі поясню.

Сподіваюсь його пояснення будуть достатньо переконливими, або я подумаю над тим щоб втекти з цієї палати.

• Я налякав  тебе?
• Ем… Так.
• Я справді не хотів. Я тут давно і ця лікарня не найкраще місце на землі, а ця капсула що ти тримаєш у руці, схожа на ядерну зброю, тільки вбиває не так миттєво.
• Знаєш, схоже ти щось не так зрозумів. Ці ліки дала мені медсестра. Тому думаю, мені слід її випити, а тобі раджу заспокоїтись.
• Ні!!!!. Я не дозволю.

Ауч!!. Мені що знову стало погано? Чому мені так важко дихати?

• Я не хотів зупиняти тебе так, але це було необхідно.
• Що??!

Тільки зараз зрозуміла що він лежить на мені. Він що псих?!!