Розділ 3.1. (Адам)

Адам одразу помітив Саманту, коли увійшов до кімнати. Вона стояла поряд з якимось хлопцем й мило посміхалась.

"До мене вона так ніколи не посміхалась", - промайнула думка в голові Адама.

Він сів на диван, а на коліна йому всілась Мітчал. Вони були друзями й час від часу коханцями. Руки Мітчал обняли хлопця за шию й притягули до себе. Блондинка гаряче його поцілувала, а він дозволив їй це зробити.

- Адаме, давай втечемо звідси до тебе, - промурчала Мітчал у вухо хлопцю.

- Мітч, ми тільки прийшли. Пізніше, - він не хотів покидати вечірку, поки тут була Саманта.

- Як скажеш, я піду по випивку, - блондинка насупила брови й пішла до столику з випивкою.

Адам помітив, що Саманта вже танцювала з хлопцем та обнімала його за шию, а він притискав тендітне тіло Сем до себе. Це розізлило Адама й він підірвався з дивану й попрямував до пари.

***

Адам стояв посеред танцполу один й дивився на спину Саманти. Коли вони танцювали, дівчина була напружена, як струна. Вона помітно нервувала. А хлопець насолоджувався її виглядом, її запахом. Тримати у своїх руках Сем здавалось таким правильним. 

"Чорт! Чорт!", - Адам картав себе подумики, за те що не зміг втримати Саманту біля себе трішки довше.

До нього підійшла Мітчал. 

- Що за дівчина?, - спитала дратівливим глосом блондинка.

- В нашому коледжі навчається, - промовив він, спостерігаючи, як Саманта з хлопцем виходять з будинку.

- Зазвичай ти не танцюєш, - Мітчал прослідкувала за поглядом Адама й піджала губи. - Вибрав собі нову жертву?

- Можна й так сказати, - промовив хлопець. - Йди до Дена. Він на дивані.

- А ти куди?, - блондинка вивчаючи дивилась на Адама.

- А я скоро повернусь, - сказав це хлопець попрямував до виходу.

Адам вийшов на ґанок, але там нікого не було. Він пішов попри будинок й почув розмову.

- Я не знаю, Джон, - це був голос Саманти. Вони стояли за кутом будинку, Сем обпиралась на стіну, а Джон стояв перед нею.

- Я розумію, що моє зізнання для тебе неочікуване. Тому я нічого не вимагаю. Поки почекай з відповіддю, - промовив хлопець й посміхнувся.

"Чорт забирай, він що, їй в коханні зізнався?", - Адам стояв непорушно, й навіть затамував подих, аби його не помітили. 

- Але, Сем, - Джон взяв руку Саманти й подивився на її лице. - Зараз я хочу тебе поцілувати.

"Що? Що він хоче?!", - думки Адама вже малювали картини, як цей телепень буде цілувати Саманту.

Джон нахилився до губ Саманти й легенько доторкнувся до неї вустами.

- А ти ж..., - промовив Адам й вмить Джон сидів на землі й тримався за щоку. 

- Що ти в біса робиш?, - закричала Сем й впала на коліна біля Джона. Вона поглядом знищувала Адама. - Ти як, в порядку?, - запитала дівчина.

- Оце так момент неочікуваності, - засміявся Джон й підскочив на ноги. - Що тобі не сподобалось?, - він з цікавістю дивився на нього.

- Те що ти розпускаєш свої лапи й губи, - виклюнув Адам й підійшов ближче до Джона.

- Я їх розпускаю не до твоєї дівчини, заспокойся, - Джон взяв за руку Саманту й приобняв за плечі. - Пішли звідси, Сем. 

Адам схопив за руку хлопця й скрутивши її притиснув лице Джона до стіни.

- Закрий свого рота й не дивись більше в стороні Саманти, - у цей час йому прилетів підзатильник.

- Саманта!, - крикнув Адам.

- Відпусти його негайно, тварина! Що ти собі позволяєш?, - парувала у відповідь дівчина.

"Боже, яка вона гаряча коли злиться", - ці думки викликали у Адама посмішку.

- Він торкався до тебе!, - промовив Адам, але трохи послабив хватку.

- Яка тобі різниця? Торкався, не торкався! За дівчиною своєю дивись!, - Саманта кричала на Адама й стискувала кулачки.

- Ти ревнуєш?, - хлопець відпустив Джона й взяв за руку Саманту. Він потягнув її за собою до озера.

- Відпусти мене негайно, йолуп, - Адам не сперпів, розвернув її до себе й поцілував.

Котики, привіт! 

Як там ваш карантин? 

Як вам іторія Саманти й Адама? Відзивайтесь, будь ласка у коментарях, для мене це дуже важливо!

Не сумуйте й бережіть себе!

Ваша Кет