На твоєму плечі

12.1

-- Юхууу ..., чудовий вечір, друже, -- волав на все горло Олег, підсуваючи мені еннну порцію золотаво  коричневого віскі. Люблю цей напій найбільше серед алкогольних, хоча домашній тихий вечір не проти провести за келихом червоного вина. 

Після роботи ми з другом вирішили відсвяткувати покупку моєї квартири. Та й секс у мене був доволі давненько. Уже навіть дизкомфорт став відчувати від шаленіючого тестостерону. А сьогодні чудова нагода, щоб розслабитися і привід є неабиякий. Нарешті я став незалежним. Більше ніхто не гиркатиме під боком, що роблю щось не так, що повернувся пізно додому. Недокучатиме нудними розмовами про шлюб і сімейні цінності. Ґуд бай нотації Олени Павлівни. Привіт, свобода! ... Ура! 

-- Олеже, деж твої обіцяні красуні? Чому їх досі немає з нами?  Ще кілька келихів  і найкращим релаксом для мене стане мякенька подушка, -- невдоволено буркочу другові. Хоча не в моїх правилах напиватися до просячого стану. Ніколи не дозволяю собі перебратизайвого.

-- І це мені каже одружений чоловік. Як вам не соромно, Артеме Романовичу?  -- задерши голову догори, регоче друг. Ніби не в курсі нашої з Ліною історії. Сам подав ідею, тепер надумав глузувати з мене.

-- Ти ж добре знаєш, що мій шлюб це -- мильна бульбашка, ілюзія і справжнісінький кошмар для моєї мами.

-- Я  в курсі, друже,  а от,що скажуть люди побачивши у нічному клубі одруженого чоловіка з легковажною дівицею під боком? -- ніяк не заспокоїться Олег.

-- Нічого не скажуть! Тому що це не їхня справа. Моє життя, що хочу те і роблю, -- відповів я другові словами легковажного, вісімнадцятирічного парубка.

-- А, твоя дружина -- Ліна?

-- А, що Ліна? Вона і так зірвала джекпот поряд зі мною.  Сидьть на всьому готовому. Не думаю, що її щось не влаштовує. З її виглядом бути моєю навіть фіктивною дружиною..., велике щастя. Якби не я, сиділа б і далі у своїй задрипаній Калинівці, продаючи малину, а так ..., що називається витяг з самого дна.

-- І ..., як Ліна? Уже звикла до столичного життя? -- перевів стрілки годинника Олег, щоб не загострювати нашу розмову.

-- Думаю, у неї немає шансів, а вона наївна  зібралася вступати до медичного інституту. Уявляєш мого страшка у білому халаті. Лікарем надумала стати. Максимум на що вона годиться це тихе прибирання під'їздів. 

-- Ну знаєш, не така вже твоя Ліна жахлива, як ти  придумав у своїй голові. У неї не погана фігурка, бліда аристократична шкіра без пігментних плям і ластовиння. Випадок запущений, але не безнадійний. Їй потрібен хороший стиліст, тоді твоя царівна жаба перетвориться на прекрасну принцесу.

-- Цікаво, коли ж ти втиг так детально обстежити її?

-- Ну...,  ти ж знаєш моє соколине око! Воно ніколи не помиляється.  

-- Щоб ти там не плів про Ліну, красивішою вона не стане. Їй взагалі нічого не допоможе. Дівчина  просто жахливо примітивна і незграбна. Ти б бачив якою була її реакція на ескалатор. Вона думала, що той з'їсть її ноги. І знаєш, я намагався допомогти їй. Хотів оновити її вицвівший гардероб, але нічого не вийшло. Сукня з бутика не зробила її кращою.

-- А ти думав, що коли  збій дав цілий організм, допоможе одна вітамінка? Ні, друже тут потрібне комплексне лікування і я готовий за нього взятися, -- доповідає мені знавець жіночої краси і за сумісництвом кандидат естетичних наук.

-- Ти що надумав? Зізнавайся!

-- Привіт, красунчики! Зачекалися нас?

На нашому горизонті з'явилося дві знайомі грації. Здається Лана і Каріна. Минулого разу ми не погано запалили з цими дівчатками. Невже мій  друг вирішив повторити маленьку пригоду ще раз? Та, що Каріна уже наповну підлещувалася до  мене, а її подруга взялася обцукровувати Олега. Дівчата професіонали, тут моє око теж не збреше.

-- Я б не відмовилася від кехиха мартіні і кілька терпких оливок, -- солодко щебетала пташка на ім'я -- Каріна, скромно зсуваючи до низу свою двадцяти сантиметрову спідницю. Мабуть, не знала, що клаптиком тканини навряд чи можна прикрити довгі ноги. Та питання у тому чи хотіла вона їх прикривати. 

-- Хлопці, що ж ви святкуєте без нас? -- запитала Лана, покосившись на пляшку нашого віскі.

-- Ох, Ланочко, привід у нас солідний. Мій друг сьогодні придбав собі квартиру. 

-- О, Артеме, вітаю! Я б з радістю поглянула на дизайн твого нового житла. Упевнена в тебе неперевершений смак, -- погладжуючи моє коліно, щебетала Каріна.

Дівчина відкрито натякала, що не проти провести решту вечора у моїй новій квартирі і навіть залишитися там  на ніч. 

-- У тебе посвідчення водія є? -- питаю я, щоб зрозуміти, що робити далі.

-- Звісно, що є? Я незалежна жінка і чудово воджу автомобіль. 

-- Супер! Якщо хочеш оглянути мою квартиру, доведеться відмовитися від мартіні. Як бачиш я уже не можу сісти за кермо, а до клубу приїхав власним автомобілем. Що скажеш? Як тобі моя пропозиція?

-- Скажу, що з радістю доставлю тебе до твоєї квартири і навіть вкладу у ліжечко спатки, прочитавши солодку казочку на ніч. 

От безсоромна зараза! Казку зібралася вона мені читати. Мабуть, окрім камасутри нічого іншого і не тримала в руках.  Та сьогоднішній вечір наш, а може й ціла  ніч ... 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше