На твоєму плечі

16

Глава 16                                                     

-- Привіт, дитинко! -- привіталася жінка. 

-- Доброго ранку! Я -- Ліна! -- сама не знаю чому, захотіла уточнити своє ім'я.

-- Та знаю я хто ти. Вчора Артем розповідав мені про тебе. Я Мері Клер -- тітка твого чоловіка.  Так, годі тримати мене у дверях. Може запросиш до квартири? 

-- Проходьте будь ласка, до  кухні, а може краще до зали, -- поправила я себе, бо мабуть, не гоже таку гостю вести до кухні.

Жінка гордо наче королева зайшла до квартири. Скільки у ній природної грації і шарму. Я б точно не змогла й кілька метрів пройти, ідеально тримаючи рівну спину. Залишивши валізу у коридорі Мері Клер пройшла до зали і не чекаючи запрошення присіла на диван й заклала ногу на ногу.

-- Може приготувати вам чаю..., пані?

-- Для початку, рекомендую називати мене просто -- Мері. А чай ми питимемо після того, як обговоримо наші  справи  До речі, де Артем? Чому він не зустрів мене??? 

-- А..., Артем у своїй кімнаті. 

-- У своїй ..., кімнаті...??? -- повторила кожне моє слово Мері. Невже Артем не розповів їй, що наш шлюб фіктивний? 

-- Ааа..., хіба Артем не розповів вам ...

-- Я знаю, що Артем одружився на тобі, щоб позлити Олену. Мабуть, добряче допекла парубкові раз наважився на фіктивний шлюб.

-- Не те що допекла, а загнала у глухий кут. Привіт, Мері! Радий бачити тебе, люба тітонько.

До зали зайшов Артем. Такий весь свіжий та бадьорий. Аромат його парфумів шлейфом пронісся під моїм носом. Чому мені здається, що Артем пахне гірким полином. І цей специфічний запах неабияк притягує до себе. Мабуть, чоловік уже зібрався їхати на роботу.

-- Привіт, мій любий! 

Жінка тепло посміхнулася Артемові. Він підійшов до неї і м'яко поцілував у щоку.

-- Ну..., що скажеш, Мері? Візьмешся за Ліну? Чи злякаєшся і втечеш? Як бачиш історія хвороби не з простих. 

-- А чого мені лякатися, Артеме? Так, дівчина не доглянута, але привітна й мила. Усі дані при ній. Думаю  за тижнів два ми усе виправимо.  

-- Мері, а у нас немає два тижні. Ти маєш перевтілити мого страшка за три дні, -- налякано заголосив Артем.

-- Артеме, але ж це навіть для мене не можливе завдання. У твоєї Ліни звичайно є всі шанси стати красунею, але ж не за три дні, -- заперечила Мері.  

-- Хіба для тебе існують бар'єри, Мері Клер? Ти професіонал який впорається з будь-яким завданням. Навіть надскладним. Все  дівчата, я залишаю вас, бо уже спізнююся на роботу. Побачимося за вечерею. Мері,  у  Ліни моя банківська карта. Купуйте все, що потрібно. На кону моя репутація.

З голівудською посмішкою, Артем покинув нас. Я лише встигла провести його поглядом. Що одразу помітила Мері.

-- Ну..., Ліно, давай тепер спокійно поп'ємо чаю і поїдемо перевтілюваьи тебе на красуню. Ти ж хочеш довести Артемові, що можеш виглядати по-іншому?

-- Дуже хочу! Ви ж самі чули, що Артем називає мене страшком, опудалом і ще цілою купою образливих слів. Я не ображаюся на нього, але довести, що він помиляється дуже хочеться. 

-- Розкажеш мені, як так сталося, що ви  одружилися? Як ви познайомилися з моїм племінником? 

Я приготувала нам з Мері чай і почала розповідати нашу з Артемом історію. Про те як ми познайомилися, як одружилися. Про зустріч з Оленою Павлівною і про те як вона вигнала мене на цілий день з дому. 

А ще Мері Клер чомусь цікавилася моїм життям до зустрічі з Артем. Я розповіла все як є. Мені немає чого соромитися і чого приховувати. Хіба я винна у тому, що доля не прихильна до мене. Та я навіть її плани зміню, але дійду до своєї мети.

Після чаювання я показала Мері Клер її кімнату. Жінка дала мені десять хвилин на те, щоб переодягнутися. І ще сказала, що час це найцінніший ресурс у нашому житті. Тому я маю навчитися правильно володіти ним.

 Зранку я не встигла прийняти душ тому зараз  змушена була зробити це за три хвилини. Одягнувши свій сарафан, хотіла висушити волосся, але часу вистачило лише на те, щоб розчесати його і завязати у пучок. Зате буду пунктуальною.

-- Я готова! -- сказала я Мері, повернувшись до зали. Жінка пильно оглянула мене і заговорила:

-- Навіть не знаю з чого почати, але по закону жанру почну спочатку. Ліно, зараз я трохи покритикую тебе, а ти май мужність не образитися на мої слова, а сприйняти їх як поштовх до кардинальних змін.

-- Я готова, Мері Клер!

-- І так, у свої вісімнадцять ти виглядаєш просто жахливо. І це не тому, що ти не хочеш бути іншою, а тому, що на твоє життя випало занадто багато випробувань. А тітка, яка мала замінити матір, просто використовувала тебе у своїх інтересах. Та попри все ти залишилася милою і доброю дівчинкою. А знаєш, Ліно добре, що ви зустрілися з Артемом. Йому є чому повчитися у тебе. Я тут подумала і вирішила, що розпочнемо ми з візиту до перукаря. Мене бісить ця купа соломи на твоїй голові. Тебе потрібно підстригти і пофарбувати. Цей тьмяний колір не пасує тобі. 

-- А який пасує? -- з цікавістю запитала я Мері.

-- А це ми обговоримо зі стилістом! Їдьмо, Ліно!  Нас чекає купа роботи, а у нас на цю купу лише три дні. Як гадаєш впораємося?

-- Не знаю, але я буду старатися! Дуже - дуже!!!  

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше