На твоєму плечі

23

Глава 23                                                    

    І як заснути, коли мої губи ще й досі горять нашим поцілунком? Коли відчуваю його подих на своїй шкірі.

 У моєму  вікні  купається повний місяць, а  я повернувши  голову до нього блаженно посміхаюся, вказівним пальцем ледь торкаючись опухлих губ. Все сталося так зненацька, що у мене зовсім не було часу на роздуми чи хвилювання. А може й добре, що Артем не залишив мені часу на безглузді  думки. Іноді я дозволяла собі помріяти, сотні разів уявляючи цей момент, а насправді все сталося геть по-іншому.

 Мої романтичні стереотипи шепотіли мені, що перший поцілунок обов'язково має бути з коханою людиною. З тим, кому готова віддати душу. Наївна маленька дівчинка!  Я кохаю Артема, але чому тоді цілував він? Невже заради цікавості чи експеременту? Щоб дізнатися як воно, цілувати наївне опудало. Таких дівчат як я у нього точно не було ніколи.

Для мене це була дивовижна мить.  Вир емоцій і почуттів, які підносили  на саму  верхівку з якої я й до тепер не можу спуститися на грішну землю. Ох, Артеме і як мені завтра  дивитися тобі у очі? Коли ти вкладав мене у ліжко ми обоє залишалися безмовними. А завтра?Цікаво, що мене з тобою чекає завтра?

    

Я стояв біля вікна спершись долонею на скло. Сотні думок одна за одною атакували мій не без того змучений мозок. Та коли починав уявляти  собі до смерті перелякану Ліну, те як вона тремтіла і тулилася до мене, те як по-дитячому, але з неймовірною ніжністю відповідала на мій дорослий поцілунок, в мені зароджувалися не зрозумілі почуття. Я цілував купу дівчат, робив це вміло і професійно, а з Ліною боявся налякати своїм напором..., вперше боявся, що можу їй не сподобатись. 

Я затятий егоїст, який з самого дитинства належав сам собі. Тато успішний бізнесмен,  а мама ікона стилю і повелителька моди. Дві протилежності, які сіли в один човен і створили сім'ю у якій народився я.

 У мене були няні, репетитори, тренери, але не було найціннішого, -- батьків, які б дарували свою любов. Тому я вирішив, що до створення сім'ї потрібно бути готовим, щоб не перетворити життя власних дітей на суцільний жах.

Коли помер батько мені довелося взяти бізнес  під власний контроль, очолити величезну логістичну компанію. Не просто тримати її на плаву, а в рази примножувати прибудки і розвивати. Саме тоді я навчився жити за графіком, роботою і тимчасовими розвагами з легкодоступними дівчатами, не прагнучи чогось більшого, того за що потрібно нести відповідальність, того у що треба вкладати душу.

Та моя мама вирішила, що їй сумно одній і стала докучати мені розмовами про онуків. Далі посипалися погрози і в моєму житті зявилася Ліна -- страшенно не красива фіктивна дружина, яку я просто з дороги приволік додому. І ні разу не пошкодував про свій імнюпульсивний вчинок.

  Ліна кожного дня відкривала для мене давно забуті істини. Худенька, не висока дівчина з великими планами і мріями на майбутнє. Скільки ж їй дісталося від життя, а вона вперто крокує до своєї мети. Одна тітка чого варта. Якби зараз зустрів не подивився, що жінка. Вона б за один день заплатила за усі Лінині страждання. 

Після того як Мері попрацювала над її зовнішністю я просто позбувся сну. Усі думки вертілися навколо неї. Дійшло до того, що я навіть працювати нормально не можу. Настрій змінюється щохвилини, а все тому, що Ліна раптом стала подобатися мені. І як тепер підступитися до неї, коли ще кілька днів назад відкрито глузував над нею?

Краса не зіпсувала Ліну, а лише примножила її достоїнсва. Навіть ставши неймовірно красивою Ліна продовжила залишатися сама собою. Думав сьогоднішній вечір стане особливим для нас. Я з гордістю представлю Ліну нашим знайомим, як свою дружину,  пишаючись тим, що вона моя і  що стоїть поряд. Та моя мама все  зіпсувала. Їй раптом захотілося влаштувати цирк. Та я це так не залишу. Завтра я вискажу все, що думаю про її дурнувату витівку.

А зараз годі витріщатися на місяць. Та я навіть вдячний йому за те, що допоміг мені з Ліною. О, Боже  це дівчисько за кілька днів перетворило мене на сопливого романтика. Скоро дійде до того, що я співатиму їй пісні під дверима з оберемком квітів у зубах. Невже це щось більше ніж симпатія чи цікавість? Невже Ліні вдалося розбудити в мені справжні почуття?

Перед тим як лягти у ліжко я ще раз зайшов до Ліниної кімнати, щоб переконатися, що з нею все гаразд. Ось ще один тривожний сигнал, раніше я ніколи не проявляв турботу до інших людей.

Ліна лежала у своєму ліжку по дитячому підклавши долоню під щоку, а ще її права нога лежала зверху на ковдрі. Я теж полюбляю так спати. Усміхнувшись забрав з носа  пасмо її волосся, яке від рівномірного дихання здіймалося то вгору, то в низ.

 Яка ж ця дівчинка смішна та мила водночас.  Щось стискало у грудях і я був змушений зробити глибокий вдих повітря на повні легені. Легше не стало і я просто вийшов з кімнати. Не хотів роздумувати над своїми почуттям до Ліни, але те, що вони нікуди не зникнуть, знав точно.

                                                                                                                                                                                                                               

    

    

 

     




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше