Розділ 9

Я прокинулася рано вранці. В голову лізли різні думки. Як жити далі? Як боротися з цим? Признаюсь чесно, мені страшно, мені дуже страшно. Моя сестра стала провісником смерті, і хоч вона не жаліється ні на,що, ховає свої почуття, я бачу, що їй страшно теж, я бачу, як вона часто ходить в навушниках з музикою на повний звук, ніби це допоможе їй заглушити голос у власній голові. Так само і Ліам, він теж боїться, хоч, як би намагався приховати це. Він боїться зашкодити нам, адже не може себе контролювати, можливо, тому він і так легко довірився Томасу, він його останній шанс. Адже ми нічого не можемо з цим зробити, це мене й лякає. Безвихідь, не спроможність допомогти тим кого я так люблю. Я просто дивлюся, як вони страждають, і нічого не можу зробити. Мої думки перервав стук у двері.
-Дівчатка, прокидайтесь.-заглянула у кімнату мама, на її обличчі засяяла, така тепла усмішка. Саме вона заставляє мене рухатись далі, саме вона освітлює мої похмурі дні, коли від нас пішов батько мама стала нашою єдиною опорою і я вдячна їй за все,що вона для нас зробила. І я дуже боюся, що з нею може щось статись.
-Мам, я люблю тебе. -Прошепотіла я всього декілька простих слів, але цього вистачило щоб її усмішка стала ще світлішою. 
-І я тебе Скай, ти і сестра, усе, що в мене є, ви моє життя. - На цій солодкій ноті мама вийшла з кімнати, перед тим пославши мені повітряний поцілунок.
Я піднялась з ліжка і розбудила Кейсі, ми швиденько зібрались і зійшли на кухню. Увесь дім був наповнений ароматом свіжої випічки, цей запах повернув мене в дитинство, в щасливе, безтурботне дитинство. 
Після сніданку ми відправились до школи, під її дверима нас уже чекали друзі і... Томас. Ну і нехай, сьогодні ніщо не спортить мені настрій. Я не знаю, чому він мені не подобається, просто не подобається і все.
-Привіт.- Кріс привітав мене теплими обіймами. 
За ним послідувала і Кейт і Ліам, одним словом усі крім Томаса, він непорушно стояв, спершись на стіну, його погляд був зосереджений на чомусь іншому.

Не думала, що ти будеш вчитись в нашій школі.- Я переключила його увагу на себе. 
-Не думав,що ти заговориш зі мною,-усміхнувся хлопець,- Мені теж 16, я такий же, як і всі підлітки мого віку, те, що я оборотень це не прокляття, а дар.
-Ну звичайно, а ти ніколи не хотів бути філософом, думаю говорити остроумні фрази в тебе виходить не погано.- справжня Скай дає про себе знати.
- Не думав, Дякую за пораду, обов'язково спробую себе в цій ролі, тимпаче ти даєш мені можливість потринуватись на тобі.- усмішка з його обличчя зникла. Я ще хотіла щось добавити та Кейт мене перебила. 
-Ну все хватить сваритися, давайте жити дружно.
Дружно? Придумати таке. Я уже хотіла заходити у приміщення, як мої увагу привернув Нік, новенький, він саме проходив повз і привітався з Томасом, єхидно посміхнувшись йому.


 

- Ви знайомі?- поцікавився Кріс. 
-Взагалі то, він один з тієї зграї. -Відповів Томас. 
- Що? Він оборотень?- здивувався Ліам.
- Блін, у нас ще й зараз урок з ним.- Повідомила Кейт дуже "радісну" новину.
- Пощастило, гаразд ходімо в клас.- хлопці відправились на свій урок.
Ми зайшли у клас, я сіла з Кейт, а Кейсі мала сісти заді нас, проте тоді їй доведеться розділити парту з Ніком.
POV Кейсі
Я пробігла очима по класі у пошуку іншого вільного місця, проте мої пошуки не дали результату.
- Кейсі, тобі потрібне особисте запрошення, будь ласка займи вільне місце.- звернувся до мене містер Гаррісон і по класі пройшов тихенький смішок. Як же цей вчитель часом мене нервує. Я зайняла своє місце біля Ніка.
- Привіт красуне, як проходить день у маленької банши?- заговорив до мене Нік.
- Прекрасно, а в тебе, уже вибрав нову жертву?
- Так, думаю зупиню свій вибір на твоїй сестрі. Її благальний голосок, який просить про допомогу ще не звучить в твоїй голові?- він переможно глянув на мене.
- Ні, я чую тільки твій.
- Кейсі, можливо розкажеш, що ти так бурхливо обговорюєш зі своїм однокласником, чи може розповіси нам домашнє завдання,до дошки.- знову цей Гаррісон, та щоб йому боком вилізло те домашнє завдання. Прекрасно, через цього оборотня получу 1.

POV СКАЙ 
Я вислуховувала лекцію викладача, аж раптом на мій телефон прийшло смс від Кріса.

"Після школи зустрічаємось на нашому місці, перекажи дівчатам."

"Окей."

По закінченню навчання , як і домовлялися пішли до будиночку в лісі, там був навіть Томас.
-Отже, у нас є якісь план, ідеї, бо сьогодні Нік сказав,що наступною будеш ти.- Кейсі тицьнула у мене пальцем.
- Я пропоную знайти, якусь зброю, треба ж чимось відбиватись за потреби, кігтів у нас немає.- запропонувала я.
- Це не проблема, у мене є друг, який працює у підходящій крамниці, він мені продасть.- Відповів Томас, явно пишаючись своїми зв'язками.
- Добре, коли ми можемо завітати до нього?- запитав Кріс.
- Та хоч зараз.

P.S.-не забувайте, залишати свої відгуки.