Надприродні: За межами реальності

Розділ 24

- Скай, прокидайся!- закричала сестра, виводячи мене з солодкого марення.
- Що? Уже вечір? Котра година?
- 11:00.
- Тоді чому ти мене розбудила?- сонно запитала я, встаючи з ліжка.


 


- Мені потрібна твоя допомога.
- У чому?
- Я не знаю, що мені одіти на день народження, я маю виглядати найкращою.
- Та ще купа часу,до вечора, можна я ще трохи посплю?
- Ні, вставай.
Я зітхнула і рушила за сестрою до шафи.
Ми перебрали сотню образів і нарешті, через годину часу, обрали найкращий варіант:


 


- Точно гарно?- хвилювалася Кейсі.
-Точно. Кейсі, неважливо у що ти вдягнута чи яка у тебе зачіска, чи які задорогі прикраси ти носиш, Ліам любитиме тебе всеодно, просто за те,що ти є. Це і називається кохання.
- Думаєш?
- Знаю.
- Ну тоді добре. Ти не забула, що я підбираю тобі одяг на сьогодні?- настрій сестри відразу піднявся.
- Ні, не забула, ти дивися, вибирай, а я піду поснідаю чи пообідаю, не важливо.
- Окей.
Я сиділа за столом і наминала свіжо спечені капкейки, коли подзвонив телефон:
- Алло!


 


- Привіт сонечко, що робиш?- почувся на тому боці ніжний голос мами.
- Насолоджуюся твоїм витвором мистецтва, який ти залишила на столі у кухні.
- Я рада, що тобі сподобалось. Я дзвоню, бо вже не застану вас у дома, усе добре? Як ви туди доберетесь? Я хвилююсь, ми так і не поговорили на цю тему.- щебетала мама в трубку.
- Усе добре, ми збираємося, Кріс нас відвезе своєю машиною, тому хвилюватись немає чого.
- А коли ви приїдете?
- Завтра в вечері.
- Ясно... Ага ще хотіла сказати, що взяла нам квитки у Рим, на вихідні,ми завжди хотіли туди з'їздити і ось випала нагода. І я залишила дещо для Ліама на холодильнику, передай від мене.
- Ого, круто, дякую.
- Ну добре, мушу бігти, робота кличе, передавай привіт Кейсі.
- Передам.
- Усе люблю тебе.
- І я, бувай.
- Кейсі! на вихідних ми летимо у Рим!- закричала я.
- Що? Серйозно?- не повірила сестра.
- Так,тільки що з мамою говорила.
- Круто. Ти вже поїла?
- Так.
- То біжи сюди.
Я посміхнулася і встала зі столу. Кейсі вручила мені якісь речі і напривала у ванну. Через 5 хвилин я вийшла, у зовсім новому для мене образі. Та на цьому сестра не зупинилась, вона захотіла ще зробити мені зачіску і макіяж. Ось, що виліпила з мене Кейсі:


 

 

- Ого! У тебе справжній талант.- промовила я вдивляючись в прекрасну і незнайому дівчину в дзеркалі.
- Я рада , що змогла тебе вразити.
Через годину по нас заїхав Кріс. У машині уже сиділа Кейт та Томас.
- Привіт дівчатка,ви як завжди прекрасні.- ось, що, а компліменти Кріс робити уміє.
- Дякую ви теж нічого.- відповіла я.
Ми їхали уже близько 10 хвилин, та я лише тепер почула звуки, що лунали з багажника.
- Кріс ти, що перевозиш в багажнику алкоголь? Скільки ти накупив?- запитала я.
- Та всього на всього: 5 ящиків пива, декілька пляшок колекційного коньяку, віски і шампанське для дам.- відповів хлопець, натягнувши усмішку.
- Ого, навіщо стільки?- поцікавилась Кейсі.
- Ну пора ж Ліаму подорослішати.
- Не хвилюйся він подорослішає і без алкоголю.- повідомила Кейсі.
- Уууууу.- видав Кріс.
У мене вилізли очі з орбіт. Якщо ти й вирішила зробити Ліаму особливий подарунок, то навіщо про це всім розказувати.
Томаса та Кейт це тільки розсмішило.


 


Ми їхали ще приблизно пів години. Приїхали до розкішного білого дому. 
Кейт навіть не стала стукати, а відразу увірвалась до будинку і почала гукати іменинника.


 


Звичайно, не обійшлося без довгих, нудних привітань, щось типу: бажаю щастя, здоров'я і всього всього найкращого. Це все на, що у мене вистачило фантазії.
Перш ніж сісти до столу ми вирішили розпакувати подарунки, адже потім нам буде уже не до цього. Ліам не бачив, який подарунок від кого,Кріс заніс усі зразу, тому зараз хлопець має відгадати,що від кого.

Що ж першим презентом виявився дорожезний годинник з гравіюванням " Не всі монстри роблять жахливі речі."
- Ого, символічно,- прокоментував Ліам,- думаю, що такий подарунок міг зробити Кріс.- Припустив хлопець.

І звичайно він вгадав. Наступним подарунком були мої духи, а далі фотоапарат від Кейсі, він усе відгадав.
Щоб продемонструвати наступну річ Ліаму знадобилося трохи більше часу, і ось нарешті він вийшов до нас:


 


- Вав, це останній писк моди.- Прокоментувала Кейсі.
- Мда... А я думав ти уже дорослий, мої надії зруйновані.- Саркастично промовив Кріс.
- Думаю це подарунок від бабусі.- Пояснив Ліам.
- Ну зато від душі.- відповіла я.
Далі, Ліам приніс великий пакунок, розвернувши його ми побачили гітару. 
- Ти якось згадував, що хотів би навчитися грати на гітарі, я можу тобі допомогти у цьому.- Сказав Томас.
Ліам дуже зрадів цьому подарунку. Кейт купила для друга крутий світшот:


 


- Ну що ж, а тепер приступаємо до найцікавішої частини цього вечора. - щасливо повідомив Кріс і вказав на ящик з алкоголем.
Бутилочка за бутилкою і всім стало дуже весело. 
- Ліам, а ти знаєш,що Кейсі підготувала для тебе ще один, особливий подарунок.- запитав Кріс, попиваючи пиво:


 

 

Кейсі закотила очі.
- Звичайно знаю, тому я й багато не п'ю.- сказав Ліам і перехилив пляшку з колою.


 


- Я сьогодні теж не буду скучати, правда ж Кейт?- звернувся Кріс до дівчини, саджаючи її на коліна. Вона нічого не відповіла, лише посміхнулася. Ой боюся я, щоб подруга не накоїла дурниць.
- Дивися Томасе, Скай ще вип'є декілька пляшок і може й тобі щось перепаде.- усміхнувся Кріс і подивився на мене.


 


- Дуже смішно.- прошипіла я.
- Ти хоч бачила його без футболки? А я бачив, там є чому заздрити.- засміявся Кріс.
- Ти перебільшуєш.- засоромився Томас.


 


13:00. 
Кейт цілується в куточку з Крісом:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше