Глава XI

Талія розплющила очі й побачила перед собою вже знайому стелю медчастини академії. Але, на відміну від минулого разу, коли вона була тут, відчувала себе Талія набагато краще. Дівчина відразу ж сіла на ліжку. Навколо нікого не було. Талія трохи засмутилася. Вона думала, її подруга буде тут.

Талія відкинула ковдру й хотіла було встати з ліжка, як за дверима почулися голоси. Двері відчинилися й до палати влетіла Кара, а за нею — Одіссей із тацею.

— Дивіться, хто прийшов до тями, — весело і з якимось полегшенням у голосі промовив Одіссей.

— Як ти себе почуваєш? — тут же поцікавилася Кара.

— Я в повному порядку, правда, — Талія спробувала встати з ліжка, але подруга силою посадила її назад.

— Ось, поїж, — Одіссей вручив дівчині тацю з вечерею, яка пахла дуже апетитно. — Тобі потрібні сили.

— Ну, розповідай, що там сталося? — коли Талія доїдала, запитала Кара. Було видно, що вона ледве стримувалася, щоби не почати розпитувати про все раніше. Дівчина мало не підстрибувала на місці.

— Я думала ви в курсі, — пробубніла Талія, доїдаючи залишки підливки з хлібом.

— Ми знаємо лише загальні моменти — вибух, обвал даху, усе таке, — сказав Одіссей. — Розкажи зі своєю тепер сторони.

— Так, Талія, я теж хочу це почути. — Талія мало не вдавилася останнім шматком, почувши голос Селін.

— Добридень. — Талія чомусь втягнула голову в плечі, хоча нічого такого не накоїла.

— І почни, будь ласка, з того моменту, як ти зустріла членів «Кобри».

Кара й Одіссей втупили погляд у Талію. Вони не очікували почути цього.

— А як Ви про них дізналися? — пискнула Талія.

— Вони залишають після себе слід. Смердючий запах диму, який залишається після їхньої магії.

— Це вони влаштували вибух? — запитав Одіссей.

— Швидше за все, — кивнула Селін. — Ну, Талія, я тебе слухаю.

І Талія все розповіла із самого початку. При згадці Жермена обличчя Селін зробилося немов камінь, а в очах промайнув дивний вираз. Талія мимохіть згадала хлопця, якому вона допомогла й людей у ліфті. Селін похвалила її за роботу і стрімко вийшла з палати.

— Тепер тебе, схоже, взагалі з академії не випустять, — майже прошепотіла Кара, винувато дивлячись на Талію. Неначе вона була в чомусь винна.

— Та мені й самій не дуже хочеться тепер. — Талія зіщулилася. — Якщо це означає піддавати невинних людей небезпеки, то я краще тут посиджу.

— А що, до речі, з моїми подругами? — раптом спохватилася Талія. — Вони ж бачили, як я зупинила вибух.

— Ми трохи підправили їм спогади про те, що трапилося, — Одіссей потер ніс і розповів, що сталося: — Мадам Бенуа зробила так, що в їхній пам’яті, як тільки пролунав вибух, ти вийшла з ними з будівлі, а там тебе забрали. Так що не переживай із цього приводу.

— Хоч із цим розбиратися не потрібно. Не хотілося б пояснювати їм усе… це.

Талії було дуже цікаво, як Селін змінила спогади дівчатам, але вирішила з’ясувати, що це за трюк такий, як-небудь потім.