Наречена для дракона

Глава 24.2

Вже пізно вночі Арденс і Бахтієор зібралися в кімнаті Ректора.

Головнокомандувач Загір'я дивився у темряву і згадував зустріч з Анною у саду. Дівчину ніби підмінили. Вона відгородилася від усього світу. То був її спосіб прийняття болю. Її обличчя  скам'яніло, наче на нього надягли бездушну маску. Ця маска то усміхалася, то сміялася, але то було не по-справжньому. Арденсу хотілося струснути її за плечі, щоб побачити в цих холодних очах його колишню дівчинку.

 

І це він із нею зробив.  

Від цього було найгірше. Драк Всемогутній, якби вона тоді попросила не залишати її, він не витримав би!

 

Ось тільки Анна була непробивна. Злість і зневага - це все, що читалося в її очах. Як же він хотів поговорити віч-на-віч, але вона не відпустила принца. Боялася, що її захист дасть тріщину.

 

Але ж якою  вона була прекрасною! Арденс був упевнений, що Анна не піде на бал, адже лише кілька днів тому вона була зломлена... І знову він помилився: дівчина не просто з'явилася на бал. Ні, вона затьмарила всіх. Репортери двох країн більше ловили в об'єктиви саме її, забувши про нього та його наречених. А він... він хотів запросити Анну. Просто потанцювати. Ще раз відчути її аромат, бути так близько... востаннє. Арденс, звичайно, не зробив цього: прокляте становище зв'язувало по рукам та ногам. На тому балу він не міг собі дозволити не те що зайвий танець, а навіть погляд. Та й не хотів він так публічно, краще вже наодинці... І якби не принц Фелікс там, у саду...

 

- Арденс, це дуже схоже на провокацію, - сказав Бахтієор, крутячи в руках невеличку записку: "Зустрінемось завтра на стайнях о восьмій ранку. Анна".

- Я знаю, - Арденс виринув зі своїх думок і глянув на друга.

- Але ти все одно підеш?

- Так.

- А ти певен, що це писала Анна?

- Абсолютно. Почерк її. А папір та ручка – мої, я позичав  їй якось.

- Все одно підозріло. Давай я піду, а ти їдь із дівчатами.

- Немає сенсу. Якщо це провокація – то для неї тебе так само використають, як і мене. Ти ж не остання постать в Загір'ї. А зовсім не піти... Не можу я. Тож їдь до пункту переміщення, потурбуйся про дівчат. Але насамперед після прибуття в Дракгард передай мій наказ: всі війська на кордоні з Аратою привести в повну бойову готовність. Інші - у підвищену. Перевірити усі пункти переміщення. Скликати Летючий полк до місця постійної дислокації. Самим не провокувати супротивника та на провокації не відповідати. У разі оголошення війни Аратою, якщо я не повернуся, - діяти відповідно до Статуту. Сподіваюся, що до цього не дійде, але, сам знаєш, краще бути готовим.

 

Арденс знову повернувся до вікна. Так, піти завтра на стайні вкрай нерозумно. Але він не міг інакше.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше