Глава 3

Господи, хоч би обійшлося без скандалу! Єгор явно наривається. Він що, роботою не дорожить? Або настільки не звик до відмов? А головне, занадто впевнений, що ми не будемо піднімати шум. І нам дійсно краще не демонструвати стороннім, що щось не так.

– Пане Кірєєв, ви затримуєте знімальний процес, – долучився до розмови шеф.

– Хіба? – прикинулася дурником наша модель.

– Навіть дуже! Всі чекають тільки вас, – Дмитро вказав на хлопців зі знімальної групи, які дійсно дивилися в наш бік. – Гадаю, ви з пані Яснопольською закінчили обговорення деталей сценарію? – уточнив бос з натиском.

– Чесно кажучи, ми тільки почали. Є ще безліч моментів, які хотілося б обговорити... – нахабно заявив Єгорка.

– Думаю, ви досить кмітливі, щоб імпровізувати і надати сцені неповторного колориту. А от проводжання моїх співробітників вже точно не входить у ваші посадові обов'язки, – процідив Зарецький, знизивши голос. – Ви зрозумієте це, нарешті? Або вам допомогти? Якщо вважаєте себе професіоналом (хоча б в області модельного бізнесу, про інші ваші «таланти» мова не йде), ви зараз підете і будете працювати!

Я бачила, як важко Дмитру стримуватися, намагаючись зберегти обличчя. Єгор теж наїжачився. Не пробачить Дмитрикові суботнього приниження, ніколи не пробачить. Я судорожно стиснула сценарій, сторінки жалібно захрустіли під пальцями.

– Ви маєте рацію, Дмитро Андрійовичу, час починати! – сказала я голосно. – Пане Кірєєв, прошу! – і зробила страшні очі, мовляв, «йди давай, а то гірше буде».

Єгор відповів пронизливим поглядом, але підкорився і попрямував до колеги, що нетерпляче його чекала та виглядала дещо невдоволеною. Втім, вона швидко повернула собі «потрібне обличчя» і увійшла в кадр.

Ролик був досить гарячим (обійми, ласки і майже поцілунки), а завтрашній матеріал планується ще гарячішим. Спочатку все було мило і романтично, спільні посиденьки за столом та інше, потім герої, підхопивши келихи, повинні були вийти на дах. Довелося спішно збиратися і міняти дислокацію.

Оглядовий майданчик зараз належав тільки нам. Поки асистенти налаштовували світло і робили інші приготування, я милувалася видом нічного міста, сховавшись в компанії Дмитра від можливих посягань Єгора, якому вже поправили грим і який явно не знав, куди себе подіти, а тому не відлипав поглядом від нас двох.

– Слухай, він мене вже дратує, – знизивши голос, зізнався Зарецький. – Дуже хочеться відправити його у вільний політ, ледве стримуюся.

Оскільки до землі двадцять чотири поверхи, я всерйоз занепокоїлася долею однокурсника і сподівалася, що бос просто жартує.

– Ангеліно, давай у неділю куди -небудь виберемося? – запитав він ще тихіше.

– Це побачення? – уточнила я, підставивши обличчя теплому вітерцю. Як же тут, нагорі, красиво! Небо, зорі, безліч кольорових вогнів... А вже коли поруч Дмитро, та ще з такими пропозиціями... Момент він вибрав ідеальний!

– Воно саме. Проведемо день тільки вдвох... – озвучив керівник привабливі перспективи. – Що скажеш?

– Скажу «так»! Або ти сумнівався?

– Тоді вибирай, куди поїдемо, – він подарував мені скупу усмішку і майже відразу посерйознішав, тому що до нас підійшов Кирило і повідомив, що все готово до продовження зйомок.

Потім була дана команда мотор – і почалося найцікавіше... Сцена виходила пристрасною, моделі працювали чудово і виглядали разом дуже органічно. Не можу не відзначити, що не втрималася і стала оцінювати однокурсника як чоловіка і як професіонала. Так, він був гарний, навіть дуже, не дарма став успішним на цьому шляху. Напевно, ловеласище клятий, розбив безліч жіночих сердець. І чудово, що не моє!

Як не дивно, дивлячись на те, як Єгор обіймає колегу, як ковзає пальцями по її шкірі, як дивиться на губи, я бачила в них лише красиву пару, але не відчувала і дещицю тих почуттів, які накривали мене, коли Дмитро танцював з іншими дівчатами. Мені не хотілося відтягнути цих двох одне від одного, не виникало ні найменшого бажання опинитися на місці його партнерки, щоб Кірєєв так торкався до мене, а не до неї. Черговий доказ, що тільки Дмитрик для мене особливий, хоча я вже і так це зрозуміла. Пробач, Єгорко, але ти при всій своїй привабливості дійсно пролітаєш.

Однак під час зйомок останньої сцени, коли герой, підійшовши до героїні зі спини, уклав її в палкі обійми, мене чекав сюрприз: я зловила красномовний погляд Кірєєва. Він обіймав модель, але дивився на мене, ніби кажучи: «Це до тебе я зараз торкаюся, тебе гладжу долонями, твій аромат вдихаю... Хочеш спробувати? Тобі сподобається!»

Потім опустив очі на дівчину, а я тільки тепер помітила, що нещадно зім'яла сценарій, і нервово озирнулася. Тільки б ніхто не зрозумів, на кого Єгор тільки що дивився, тільки б...

Мені не пощастило. Зарецький, що стежив за знімальним процесом з пильністю сокола, зауважив наш із Кірєєвим мовчазний діалог. Щелепи боса скам'яніли, він жестом підкликав мене до себе.

– Можете бути вільні, Ангеліно Павлівно, на сьогодні ми майже закінчили, – сказав на подив безпристрасним тоном. – З іншим я розберуся.

У мене не було ні найменшого бажання сперечатися. Мабуть, начальник не хоче, щоб я зараз перетиналася з Єгором, або побоюється, що той може влаштувати який-небудь «сюрприз». Так що я попрощалася з хлопцями і під надійним наглядом Василя вирушила додому, відчайдушно сподіваючись, що наша модель з босом цим вечором не поб'ються.