РОЗДІЛ 23

АНДРІЙ

– Така вже була, – до нас підійшла Лєра.

Сподіваюсь їй вистачить розуму промовчати, про тут ніч. Хоч я й змусив її видалити ту кляту історію з інстаграму, яку побачив чи не весь університет, та все ж не хотілося піднімати цю тему з Айлін.

– От тільки шкода, що Лія не змогла прийти, – говоре вона.

Дідько! Я намагаюсь спіймати реакцію Лії на ці слова, але  здається їй байдуже. Чи, можливо, вона просто не в курсі цього?Та ні, бути такого не може. Про це говорять всі.

– А це точно моя кава? – раптом запитує мене Айлін. Я трохи розгубився і покрутив стакан в руці, тупо розглядаючи його. – Може ти переплутав стакани, коли ніс? – слова адресувала мені, але призначалися вони саме Лєрі.

– Тебе там один хлопець шукає. Симпатичний, до речі, – каже Лєра. – Я чомусь так і подумала, що ти тут.

– Айлін, – подруга Лії перебила розмову.

Дівчина дивилася в бік з переляканим обличчям, а потім знову на Лію. намагаюсь розгледіти хто там, але перед нами стояла Лєра. Швидко пробігаюсь очима по обличчям тих, хто сидів за столом. Так, їхня реакція на побачене не обіцяла нічого гарного.

– Як вам пощастило, що ви застали її, – нарешті вона відходить в бік, відкриваючи нам того, хто прийшов з нею.

Біля дверей стояв високий хлопець з русявим волоссям. Джинси, кофта, зверху шкіряна куртка. Нічого особливого. От тільки його погляд був прикутим до однієї єдиної людини – Айлін. Я вже ненавидів його. Але те, що сталося далі, просто вивело мене з себе.

За якусь долю секунди Лія піднялася і підбігла до нього. Цей кретин підхопив її в обійми і покрутив кілька разів. Нарешті поставивши її на підлогу, ще трохи затримав свої обійми.

Я відвів погляд. Лєра сіла на місце Лії.

– Тут зайнято, – гаркнув я.

– Навряд вона залишиться тут, з тобою, – посміхнулася вона, дивлячись на цих двох.

– Аху…

– Мовчи! – попередила Даню подруга Лії. – Просто мовчи.

– Це ж…

– Так, так! Ще голосніше можеш? – настрій у дівчини явно пропав з появою цього типа, як і в мене.

Айлін підбігла до столика, схопила телефон з сумкою і пішла геть з тим хлопцем. Вона не сказала ні слова. А ніхто й не намагався нічого запитати у неї. Здається, що усі знали, хто він. Усі, окрім мене.

– І що це було? – намагаюсь говорити якомога спокійніше.

– Довга історія, – коротко відповів Влад.

– Колишній, – відповідає Лєра.

– Замовкни, Лєр, – подруга Лії піднімається з місця і йде геть.

– Кать, почекай на мене! – Даня біжить слідом за нею.

– Так ось хто зумів підкорити Айлін. Вперше бачив її такою.

– Жек, заткнись! – роздратовано сказав Влад. – Якого біса він тут робить?

– Хто знає, можливо зовсім скоро Айлін доведеться покінчити зі звичним способом життя. Який хлопець захоче, щоб його дівчина вешталась по вечіркам з іншими.

– Отож, Лєр, – я подивився на неї. – Говориш правильні слова, але чомусь сама чиниш навпаки і продовжуєш чекати на інший результат, – я піднімаюся з місця і йду геть з кафетерію.

– А пара? – кричить Женя.

Та я не відповідаю і продовжую йти. Виходжу з корпусу, коли мене наздоганяє Влад.

– Що  ти собі не надумав, але не роби цього.

– Ти про що?

– Сам знаєш. Ти третій зайвий, Чед. Облиш їх! – говоре Влад.

– Ти десь тут бачиш її? – я озираюсь по бокам. – І я не бачу. Так чому ти думаєш, що я буду щось робити? Чи ти дійсно віриш в те, що я зараз поїду шукати зустрічі з ними чи ще щось?

– Так, тому я й тут!

– Ні, цього не буде, – я перестаю контролювати себе. – Не така вона вже класна, щоб я бігав за нею. Чергова інстаграмна лялька, яка, не дивлячись на свою гордість і характер, побувала у моєму ліжку.

Влад скаженіє від почутих слів і хапає мене за комір.

– Чед, ти мені як брат. Я будь-кого закопаю за тебе. Але…

– Я маю відчепитися від Лії, – перебиваю його. – Але я не можу, розумієш? Не можу.

Він дивився мовчки на мене. Точно не знав, що сказати. Я сідаю на сходи, дістаю з куртки сигарети. Влад сідає біля мене.

– Влад, якого біса?

– Всі ви рано чи пізно питаєте це, – посміхається він. – Але з такими як вона завжди так. Вона може стояти на відстані кількох сантиметрів від тебе, дивитися в очі чи відводити погляд, щиро сміятися. Ти думатимеш, що її світ обертається навколо тебе і нікого іншого для неї не існує. Та іншої миті, вона вже чхати на тебе хотіла. І це ще тобі дуже пощастить, якщо вона взагалі згадає твоє ім’я при наступній зустрічі. Звісно, якщо ця наступна зустріч буде. І як би сильно вона не зводила тебе з розуму, як сильно б тебе не притягувало до неї – зроби усе можливе, щоб триматися подалі від таких, як вона. Інакше, ти з самого початку приречений, – на останній словах, він поклав руку мені на плече.