Настя 33 нещастя

1.1. А цей хлопчина не такий вже й безнадійний

-На гору, ти ж сама сказала, - посміхнувся Сашко, мов немовля, щиро і наївно. - Жартую, автівкою туди не виїду, але компанію можу зіставити. Мені дійсно незручно, що так вийшло.

Щось мене занесло сьогодні. Зіпсувала настрій усім, обізвала хлопця, бризкаю тут на нього своєю слиною саркастичною.

-Пробач, не люблю такі сюрпризи і, коли зі мною не радяться.

-Нічого, розумію тебе. Сам люблю все планувати і контролювати, та інколи система дає збій. По каві? 

"Пожерти б" хотіла виправити хлопця, та не стала себе ще більше соромити. Є в мене такий пунктик - їсти, коли нервую, злюся, сумую, думаю… Коротше кажучи, поїсти я люблю і дякувати Богу, спадковості чи хорошому метаболізму, що не товстію. Так, відьма! І зажарити мене замість курки гріль. Тому на людях я їм, як горобчик, легенькі салатики, ну хіба ще якусь булочку до кави, бо організм зовсім збунтує. А вдома, коли ніхто не бачить, крім Інки, яка вже змирилася з моїм даром, я жеру, як свиномамка на пару із свинотатком. Ой, щось я відволіклася.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше