Навспак

Малюнки на морі

4:55 — прокинувся. Навіть не так, о 4:55 я взяв до рук телефон, щоб подивитися котра година. За вікном, як завжди у цей час, було вже багато світла. Сон залишився десь на зіжм'яканому ліжку,  з маленькою і не зовсім зручною подушкою, а його колишній глядач — одягнувши шорти, пісочні кеди і червоні навушники — поспіхом вибіг за двері. Можливо сьогодні пощастить? У дворі невеличкого пансіонату сильно пахло кавою. Господиня — пані Тамара,  таки вміє її готувати,  аж збудився дрібний рижий песик, що завжди спить на третій сходинці ,змушуючи всіх переступати через себе. З південного заходу тягнулися хмари темно-синього кольору, день здавався приреченим на грозу, яка неодмінно зіпсує відпочивальникам безцінний день відпустки. Але страшно тільки проти сонця, так завжди буває. Коли прокинеться основна маса, люди навіть не здогадаються, як контрастно виглядало небо на світанку, лише блідий диск повного місяця ще трішки повисить у його безхмарній чистій голубизні.

Море зустріло по звичці приємним шумом хвиль. Тепер я знаю, що так море дихає. Низько над водною,  з характерним звуком, пролетіли лебеді шипуни, вони завжди тут на світанку. От тільки дельфінів не видно, але це не біда; хоча фото-полювання на них я влаштував ще з самого початку своїх світанкових "вилазок".

Можна прогулятися по краю води, глянути як щойно залишений на вологому піску відбиток босої ноги миттю змивається морською піною. Як двоє людей, наче головні герої мелодрами, завмерли на кормі старого, з облущеною синьою фарбою — катамарана,  що стоїть на пляжі і, міцно обнявшись, дивляться не один на одного, а на спільний орієнтир! Десь в далині... Ось сидить на пледі русява жіночка, малює ранкові пейзажі. Стаю позаду неї, щоб тихо підглянути. Дуже гарно виходить — море надихає. Вона й не здогадується,  що потім намалюють вже її, але не пензликом з аквареллю, а літерами та словами. 

А пізніше цю ідилію викрадуть.Тисячі всіх спраглих до ультрафіолету та солі, з криками, сміхом, чортиханням та жартами; з креветковим ароматом,  жовтими качанами цукрової кукурудзи  і з крихтами грецького горіха, які розляглися на поверхні самої "вкусної " в Лазурному — медової пахлави.



Мороз

Відредаговано: 15.02.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись