Нічний поцілунок

Розділ 10

- Ти сказала, що він переслідує тебе? – Очі Оксани звузились до маленьких щілинок.

- Еммм, ну… - Катя затнулася зрозумівши, що сказала зайве і зробивши розслаблений вираз обличчя, мовила, - я жартую мамо. Просто Стас не дає мені проходу, от і все.

- Угу, - хитнула головою Оксана.

Було помітно, що вона не повірила Катерині.

***

Дарина сиділа в парку на лавці та закинувши ногу на ногу, нервово гойдала нею. Коли Катя зателефонувала до неї та запропонувала зустрітися щоб поговорити про Стаса, Дарина неохоче погодилася. Стас – це остання людина в світі про кого вона зараз хотіла розмовляти.

Незнайомий чоловік вигулював в парку ротвейлера і саме зараз проходив мимо неї. Дарина так задивилася на велетенського пса, що не відразу помітила, коли Катерина опинилась поруч із нею на лавці.

- Привіт.

- Ой, Катю! – Дарина схопилася рукою за шию. – Ти налякала мене.

- Ти не помітила коли я підійшла, - розсміялася вона.

Дарина розвернулася до неї та допитливо зазирнула в очі.

- Ну, розповідай.

Катя відкинулась на спинку лавки та склала руки на грудях. Деякий час вона просто мовчала.

- Катерино! – Гаркнула на подругу Дарина.

- Вибач, - Катя зітхнула. – Останнім часом Стас почав звертати на мене забагато уваги. Я не знаю, що робити.

- Що ти маєш на увазі під «увагою»?

- Він завжди опиняється поряд. Чекає на мене біля моєї роботи. Вчора взагалі ми зустрілись в магазині і він запросив мене на побачення.

- Він «що»? – Дарина шоковано вирячила очі. – Тільки не говори, що ти погодилася!

- Я і не погоджувалась. Він сам приїхав до мене додому, але я не вийшла до нього на зустріч. Як думаєш, що йому від мене потрібно?

Дарина не стримала усмішку.

- А що чоловікові потрібно від жінки? – Дарина сердито поглянула на Катю. – Ти не знаєш, як бути зі Стасом! Господи Катю ти наче маленька дитина. Дай йому зрозуміти, що він не потрібен тобі! Чи потрібен?

- Не потрібен, - мовила Катя.

- Ну так… Я не можу зрозуміти чого ти хочеш від мене!

- Дарино, я розумію, що ти злишся на мене. Стас тобі подобається…

- Хвилиночку! – Перебила вона Катю. – Маленьке виправлення: подобався! Більше я до нього нічого не відчуваю.

- Але тобі неприємний факт, що він цікавиться мною.

- Звичайно мені неприємно, - нервово засміялася Дарина.

- Значить тобі не все рівно. Аби тобі було начхати, ти б не сердилася на мене за це.

Дарина розсерджено сплеснула у долоні, шумно видихнула та розслабилася. Вона про щось роздумувала, але не говорила своїх думок в голос.

- Значить, Стас закоханий в тебе ще й досі. Добре, - Дарина витягла губи в трубочку. – Він залицяється до тебе. Хоче щоб ви були разом, але навіщо це йому? Дивно, адже він ненавидить нас однаково. Може він переслідує якісь інші цілі?

- Навіть подумати страшно. Ти хочеш сказати, що Стас збирається помститися мені? Дарино з тієї ночі, часу пройшло вдосталь, аби в нього на думці була помста, він би давно це зробив.

- Знаю, - буденно мовила Дарина. – Але хто знає, що в Бутенка в голові? Він небезпечна людина, як і його брати, батько.

- Ти зустрічаєшся з його братом. А тепер скажи: Максим поганий хлопець?

- Максим особливий. Він біла квітка серед червоних, або червона серед білих. Як забажаєш, - відповіла Дарина.

- Ну от.

- Може Стас дійсно щось відчуває до тебе? В такому випадку я тебе вітаю подружко, у тебе з’явився прихильник. Точніше він був у тебе давно, просто вирішив знову нагадати про себе після довгої паузи, - посміхнулася Дарина.

- Я не хочу щоб він був у моєму житті, - сумно мовила Катя. – Я все ще надіюся, що Антон повернеться до мене і все буде як раніше.

- Отямся Катю, він не повернеться. А Стас чудовий хлопець і завжди поряд, - жартівливо мовила Дарина, кинувши на подругу лукавий погляд. – Ти можеш абстрагуватися з ним від спогадів про Антона. Впевнена, що Стас зможе тобі з цим допомогти, у нього добре вийде відволікати тебе.

- Годі жартувати, - посміхнулася Катя.

Дарина полізла в сумку, дістала звідти пляшку з водою і мовила:

- Я не хочу тримати на тебе зла через Стаса. Він моє минуле, у мене більше немає шансів його повернути, а от у тебе з ним все ще може вийти. Тим більше, що він сам до тебе тягнеться. Звісно я ревную, але моїм ревнощам немає міста. Я втратила свій шанс давно, точніше Стас сам мене не захотів. Може вам дійсно треба спробувати зійтися?

- Не вірю, що ти говориш мені щось подібне, - істерично розсміялася Катерина прикриваючи долонями обличчя від сорому. – Я все ще почуваю себе так, ніби відібрала у тебе хлопця.

Дарина хитро підняла брови.

- Стаса можеш забирати, а от Максима не чіпай! – Вона активно помагала пальцем у рудої подружки перед носом і Катя жартівливо відштовхнула її руку.

***

Швейцарія. Женева.

Тетяна прогулювалася вулицею поряд зі свої будинком, вона намагалася не відходити далеко від дому, доки Дмитро був на навчанні. В нього скоро повинна була проходити літня сесія, через що вони мало часу проводили разом в місті – Діма весь час готувався до екзаменів.

- Алло, привіт тату.

- Привіт моя дорогенька! Як у тебе справи? – Голос Артема звучав бадьоро та весело.

- Нічого, все добре. Тату скажи, до тебе останнім часом ніхто не телефонував?

В слухавці повисла тиша, а потім Артем заговорив:

- Що ти маєш на увазі?

- Хтось незнайомий до тебе не телефонував?

- Звідки ти дізналася? – Голос Артема різко став серйозним.

- Тому що я дала твій номер Антону Заставському. Він зателефонував до мене на швейцарський телефон, щоб дізнатися твій номер.

- Зрозуміло. Так, він телефонував до мене.

- І що він хотів? Будь ласка тату скажи, я страшенно хвилююся. Антон погана людина, від нього можна очікувати чого завгодно, - стурбовано говорила вона.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше